Бухгалтерські документи, їх значення та класифікація. Класифікація бухгалтерських документів за загальними та якісними ознаками Класифікація бух документів за призначенням

Розмаїття господарських операцій вимагає складання різних за змістом і призначенню документів, оскільки у кожної господарської операції складається свій документ. Правильному складання та використання документів у бухгалтерському обліку сприяє їхня класифікація.

Під класифікацією документів розуміють їхнє угруповання за певними ознаками. Вирізняють кілька класифікацій:

• · За місцем складання;
• · по призначенню;
• · За способом охоплення фактів;
• · За обсягом відбитих операцій;
• · За змістом господарських операцій.

За місцем складанняпервинні облікові документи поділяються на зовнішні та внутрішні.

Зовнішні документистановлять поза цим підприємством і ними оформляються операції, здійснювані між підприємствами. Вони вступають до організації з боку (від державних органів, банків, податкових служб, постачальників, покупців та інших контрагентів). Ці документи складаються за типовими формами. Прикладами таких документів можуть бути платіжні вимоги-доручення, рахунки-фактури та накладні постачальників, виписки банків з розрахункових та валютних рахунків та ін. Алексєєва Г.М. "Теорія бухгалтерського обліку". Навчальний посібник. Тамбов, 2004, вид. "ТДТУ".

Внутрішні документистворюються усередині підприємства. Ними оформляються господарські операції, скоєні лише межах цієї організації.

До таких документів можна віднести розрахунково-платіжні відомості, прибуткові та видаткові касові ордери та ін.

Окремі внутрішні документи в результаті господарських операцій стають зовнішніми, наприклад, грошові чеки, платіжні доручення. При заповненні внутрішніх документів достатньо вказати лише обов'язкові реквізити, а при складанні зовнішніх документів необхідно додати додаткові реквізити документів для повноти характеристики господарської операції.

По призначеннюдокументи поділяються на розпорядчі, виправдувальні (виконавчі), комбіновані.

Розпорядчиминазиваються такі документи, що містять розпорядження про виконання тієї чи іншої господарської операції. Їхнє основне призначення - передача вказівок керівних працівників безпосереднім виконавцям. Багато операцій здійснюються лише за наявності відповідного розпорядчого документа.

До розпорядчих документів відносяться накази та розпорядження керівників організації та уповноважених ними осіб на здійснення господарської операції (наприклад, платіжне доручення, наказ на відрядження, записи про прийом та звільнення з роботи, про відпустку тощо). Ці документи ще містять у собі підтвердження фактів здійснення операцій, тому власними силами вони можуть бути основою відображення операцій на обліку.

Отже, розпорядчі документи вимагають складання виправдувальних у тому, щоб даний фактгосподарську діяльність отримав відображення в обліку.

Виправдувальними(виконавчими) називаються документи, що оформляють вже виконані операції. Вони складаються в останній момент скоєння операцій та підтверджують факт виконання наказу чи розпорядження. Наприклад, розрахункові відомості із заробітної плати, прибуткові касові ордери, накладні, акти, рахунки-фактури, квитанції, що свідчать про прийом цінностей, та багато інших.

Виправдувальні (виконавчі) документи підписують особи, відповідальні за виконання господарських операцій та правильність їх оформлення (касири, начальники цехів, майстри, комірники). Виправдувальні документи, що у бухгалтерію, перевіряються і потім приймаються до обліку Алексєєва Г.Н. "Теорія бухгалтерського обліку". Навчальний посібник. Тамбов, 2004, вид. "ТДТУ".

Комбіновані документи- документи, що одночасно є і розпорядчими, і виправдувальними (виконавчими). Вони є одночасно і розпорядженням виконання даної операції, і виправданням її виконання, фіксують досконалу операцію й те водночас містять вказівку про порядку відображення їх у рахунках. Наприклад, прибуткові та видаткові касові ордери, авансові звіти підзвітних осіб, вимоги на відпуск матеріалів, розрахунково-платіжні відомості на видачу зарплати, оголошення про внесок готівки грошових коштівна розрахунковий рахунок тощо.

За способом охоплення фактівдокументи поділяються на разові та накопичувальні.

Разовідокументи відображають одну чи одночасно кілька господарських операцій. Відмінна риса цих документів - відразу після складання вони передаються в бухгалтерію і можуть бути основою для бухгалтерських записів. Наприклад, прибутковий ордер за матеріалами, відомості розподілу витрат, калькуляції, накладні, приймально-здатні акти, касові ордери, грошові чеки тощо.

Накопичувальнідокументи служать для оформлення однорідних операцій, що здійснюються на підприємстві різний час(За тиждень, декаду, півмісяця). Їх становлять з метою зменшення кількості документів, що виписуються за тими операціями, які виробляються на підприємстві багаторазово протягом короткого часу. Наприклад, двотижневі наряди на роботи, лімітно-забірні картки на матеріалів зі складу, лицьові рахунки із заробітної плати, табель обліку робочого часу, відомість виконаних робіт тощо.

За обсягом відображених операційоблікові документи поділяються на первинні (поодинокі) та зведені.

Первинниминазиваються документи, які відбивають все господарські операції у момент їх здійснення. Вони є першим формальним доказом того, що дані операції справді виконані. До первинних документів відносяться касові прибуткові та видаткові ордери, накладні, приймально-здатні акти, наряди, квитанції тощо.

Зведениминазиваються документи, складені з урахуванням первинних документів. Вони відображаються операції, раніше вже оформлені відповідними первинними документами. Упорядкування вторинних документів безпосередньо пов'язані з господарськими операціями, у яких лише реєструються ці операції за даними первинних документів.

Зведені документи дозволяють зменшити кількість записів у рахунках бухгалтерського обліку. До зведених документів відносяться розробні таблиці, групувальні відомості, відомості розподілу витрат, звіти (відомості) про рух продуктів і матеріалів, авансові звіти, реєстри та ін. для їх складання. Клімович Л.П. Судова бухгалтерія: навчально-наочний посібник. Красноярськ, 2010.

Отже, зведені документи служать, по-перше, для об'єднання даних первинних документів та отримання укрупнених показників і, по-друге, для групування даних первинних документів з метою отримання додаткових відомостей про операції, що враховуються, і відображення цих операцій у новому розрізі. Отже, зведені документи використовуються як засіб обробки вихідних даних про операції.

Матеріальні документи- Документи, якими оформлюють операції з руху товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, палива, тари, запасних частин, напівфабрикатів, готової продукції, товарів та ін).

Грошові документи(касові, банківські) є підставою для оформлення операцій з готівкою (прибуткові та видаткові касові ордери) та безготівковими коштами організації (розрахункові чеки, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, інкасові доручення та ін.).

Розрахункові документивідображають розрахунки організації зі своїми контрагентами за зобов'язаннями (рахунки на поставлені товарно-матеріальні цінності, рахунки-фактури на їх оплату, розрахункові чеки, авансові звіти, платіжні вимоги та платіжні доручення та ін.).

За якісними ознаками виділяють:

• · Повноцінні документи;
• · Неповноцінні документи.

Повноцінні документиповинні відповідати таким вимогам:

• - формальна вимога; відповідно до нього кожен бухгалтерський документ повинен бути складений за встановленою формою та мати необхідні реквізити;
• - вимога законності- повинен відображати законну за змістом операцію;
• - вимога своєчасності - первинний бухгалтерський документ має бути складений під час здійснення господарської операції, якщо це неможливо - одразу після її завершення;
• - вимога дійсності має відображати господарські операції, які були насправді скоєні.

Документи, які не відповідають хоча б за однією з перелічених вимог, є неповноцінними.

Залежно від того, яку вимогу порушено, неповноцінні документи, у свою чергу, можуть бути віднесені до однієї з наступних груп.

• а) Неправильно оформлені-документи, у яких відсутні необхідні реквізити (наприклад, інвентаризаційний опис без дати, немає підпису бухгалтера на видатковому касовому ордері). Їх часто називають недооформленими:
  • - документи, що мають зайві реквізити (накладні на видачу товару, засвідчені гербовою печаткою, назва підприємства на документі внутрішнього користування та його адреса).
  • - документи з неналежними реквізитами (витратний касовий ордер-підпис особи, яка не має на це повноважень).
  • - використовувалися бланки невстановленої форми/наприклад використовувалися бланки суворої звітності Дубоносов Є.С. Судова бухгалтерія: Електронний підручник. 4-те вид., перероб. та дод. М., 2012.
• б) Документи, відбивають незаконні за змістом операції, тобто. документи, складені з порушенням чинних законів та правил.
• в) Документи, що відображають такі операції, які насправді не були здійснені:
  • - Документи, що відображають вигадані (фіктивні) господарські операції.
  • - документи, які містять неправдиві відомості про окремі сторони дійсно досконалої операції.

Первинне спостереження, документування та документація відіграють велику роль в управлінні діяльністю підприємством, а саме:

Дають уявлення про фактичний стан господарських засобів та їх зміни у процесі кругообігу коштів,

Забезпечують прозорість у роботі підприємства та контроль за наявністю руху майна та грошових коштів;

Є юридичним (правовим) свідоцтвом господарських операцій, що здійснюються;

Є важливим джерелом контролю для зовнішніх та внутрішніх користувачів під час проведення ревізії, аудиту, аналізу господарську діяльність.

Первинні документи мають бути складені на паперових чи машинних носіях (електронних) носіях. Відповідно до цього існують і вимоги до змісту та оформлення документів. Порядок створення первинних документів, записів у регістрах бухгалтерського обліку та зберігання документів, реєстрів та звітів встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

Повнота та достовірність показників обліку значною мірою залежить від якості оформлених документів. Щоб бути доказовим та мати юридичну силу, документ має містити обов'язкові реквізити. Термін "реквізити" походить від латинського, що означає "потрібне, необхідне". Такими реквізитами для будь-якого первинного бухгалтерського документа є:

· Найменування та код форми документа;

· Дата та місце складання;

· Назва підприємства, від імені якого складено документ;

· Посади, прізвища та підпис осіб або інший знак, що дозволяє ідентифікувати особу, несе відповідальність за надання дозволу на проведення господарської операції, за проведення господарської операції, за складання первинного документа.

Залежно від характеру операцій на первинні документи може бути внесено додаткові реквізити:

· Ідентифікаційний код підприємства або особи;

· Номер документа;

· Підстава для здійснення операції;

· Дані про документ, що засвідчує особу;

· Інші додаткові реквізити.

Головною складовою документів є інформація. Інформація може бути недокументальною – незакріпленою, та документальної – закріпленою на відповідному носії (папері, магнітній стрічці, дискеті, лазерному диску), який призначений для її зберігання та передачі в просторі та часі.

Матеріальний об'єкт, спеціально призначений для запису, зберігання та передачі, називають матеріальним носієм чи носієм інформації.

Якщо у первинному документі відсутній будь-який обов'язковий реквізит, такий документ є недоказовим і не може бути підставою для відображення такої господарської операції на рахунках бухгалтерського обліку.

До оформлення первинних бухгалтерських документівпред'являють такі вимоги:

1) первинні документи мають бути складені в момент здійснення операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після її закінчення;

2) документи складають на бланках типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України, або на бланках спеціалізованих форм, затверджених відповідними Міністерствами та відомствами, а також виготовлені самостійно, які повинні мати обов'язкові реквізити типових або спеціалізованих форм;

3) у разі складання та зберігання первинних документів на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами;

4) записи у первинних документах роблять у темному кольорі чорнилом, кульковою ручкою, друкованими засобами або принтером, які забезпечують зберігання цих записів протягом встановленого терміну зберігання документа та запобігають несанкціонованому виправленню;

5) вільні рядки у первинних документах прокреслюється;

6) у грошових документах суми проставляють цифрами та прописом. Перше слово суми записують з краю та з великої літери;

7) кожен первинний документ повинен містити дані про посаду, прізвище та підписи осіб, відповідальних за його оформлення;

8) керівник підприємства наказом чи розпорядженням затверджує перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарських операцій, пов'язаних із випуском товарно-матеріальних цінностей, майна, видачею коштів та документів. Коло таких осіб, як правило, обмежене;

9) забороняється приймати до виконання документи на господарські операції, які суперечать законодавчим та нормативним актам, встановленому порядку обліку коштів та матеріальних цінностей, завдають шкоди державі, власникам та іншим юридичним та фізичним особам;

10) при складанні первинних документів за поточний період можуть бути допущені помилки, які виправляють коректурним способом, тобто неправильний текст або суму закреслюють тонкою межею так, щоб можна було прочитати закреслене, а зверху пишуть правильний текст або суму. Виправлення помилок має бути засвідчено написом "виправлено" та підтверджено підписом осіб, які підписали цей документ із зазначенням дати виправлення. У документах, якими оформлені касові, банківські операції та операції із цінними паперами, виправлення не допускаються. Помилки документів за попередній звітний період виправляють методом "червоне сторно";

11) підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого терміну, який регулюється спеціальним переліком;

12) у випадках, встановлених законодавством, а також міністерствами та відомствами України, бланки первинних документів можуть бути віднесені до бланків суворої звітності. їх друкують за зразками типових або спеціалізованих форм із обов'язковим друкуванням номера;

13) відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи;

14) первинні документи можуть бути вилучені у підприємства лише за постановою уповноважених державних органів відповідно до чинного законодавства України, а саме органів дізнання, органів попереднього слідства, прокуратури, судів, податкової служби України та контрольно-ревізійної служби України. З дозволу та у присутності представників органів, що здійснюють вилучення, посадові особи підприємства можуть зняти копії та скласти реєстр документів, що вилучаються, із зазначенням підстав та дати вилучення.

Велике значення у викладі цих вимог має уніфікація і стандартизація документів. Під уніфікацією Документів розуміють розробку єдиних зразків документів для оформлення однотипних господарських операцій на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від виду діяльності та форм власності. Так, уніфіковано всі банківські та касові документи, бланки авансових звітів та посвідчень на відрядження, товарно-транспортних накладних, розрахунково-платіжних відомостей, податкових накладних та інших документів. Уніфікація документів забезпечує широту використання, можливість широкого опрацювання на комп'ютерах, масове тиражування бланків, що здешевлює їх вартість.

Під стандартизацією документів розуміють встановлення для бланків однотипних документів однакового, найбільш раціонального розміру та форми із завчасним визначенням розміщення відповідних реквізитів. Друк стандартних бланків документів великими тиражами дає значну економію паперу, здешевлює їх виготовлення.

Класифікація бухгалтерських документів

Сутність документів та його місце у господарську діяльність підприємства відбивається у тому класифікації, розподілі на групи за певними ознаками подібності і відмінності, кожна з яких несе смислове навантаження. Документи класифікують за місцем складання, за призначенням, за порядком складання, за способом використання, за змістом.

За місцем складаннябухгалтерські документи поділяють на внутрішні та зовнішні.

Внутрішнідокументи оформляються (виписуються) на підприємстві і тут же використовуються (авансові звіти підзвітних осіб, табелі обліку використання робочого часу, інвентарні картки основних засобів, прибуткові касові ордери тощо).

Зовнішнідокументи складаються на стороні, отримані від інших підприємств та організацій. При надходженні обов'язково реєструються, оформляються, як правило, на бланках уніфікованих форм (рахунки-фактури, платіжні доручення, виписки банків, ухвали, листи, угоди тощо).

По призначеннюдокументи поділяються на розпорядчі, виконавчі, бухгалтерського оформлення та комбіновані.

Розпорядчимиє документи, які містять розпорядження (наказ, завдання) на здійснення певної господарської операції (накази про прийом на роботу та звільнення з роботи, чеки на отримання готівки в касі банку, платіжні доручення банку на перерахування коштів, довіреність на отримання матеріальних цінностей). Розпорядчі документи не підтверджують факт здійснення операцій, тому не можуть бути підставою для облікових записів.

Виконавчимиє документи, де підтверджується факт здійснення господарської операції, її виконання певною особою, яка подала документ (авансові звіти, виписки банків, касові прибуткові та видаткові ордери, акти, квитанції та інші).

Документи бухгалтерського оформлення складаються виходячи з виконавчих і розпорядчих документів самими працівниками бухгалтерії. Самостійного значення такі документи не мають, але потрібні в обліковому процесі. До таких документів відносяться меморіальні ордери, бухгалтерські довідки, різні розрахунки (амортизації, розподіл витрат, звітні калькуляції) та інші.

Комбінованідокументи поєднують функції перерахованих вище документів (розпорядчих, виконавчих, бухгалтерського оформлення). До них відносяться авансові звіти, вимоги, наряди, видаткові касові ордери та інші. Прикладом комбінованого документа може бути і видатковий касовий ордер, в якому міститься розпорядження розпорядника коштів про видачу готівки та підтвердження про їх фактичну видачу та отримання підписами касира та одержувача грошей.

По порядку складаннядокументи поділяють на первинні та зведені.

Первиннідокументи складають у момент здійснення господарської операції або відразу після її здійснення (прибуткові та видаткові касові ордери, накладні, акти приймання робіт та інші).

Зведенідокументи складають на підставі однорідних первинних документів шляхом групування та узагальнення та балансові ув'язки їх показників (звіти касира, авансові звіти, товарні звіти, платіжні відомості та інші).

За способом використаннядокументи поділяються на разові та накопичувальні.

Разовідокументи фіксують одномоментно одну чи кілька господарських операцій (ордери, вимоги, акти та інші).

Накопичувальнідокументи формують інформацію про однорідні господарські операції за певний час (день, декаду, місяць). Такі документи використовують багаторазово (табель обліку робочого часу, лімітно-огорожі, відомість випуску готової продукції, багатоденні наряди та інші). На відміну від разових накопичувальні документи використовуються з метою обліку після того, як у них записано останню операцію та підведено підсумок усіх записів.

Грошовимидокументами оформляються операції, пов'язані з грошима. До них відносяться платіжні доручення, видаткові та прибуткові касові ордери, банківські чеки та інші.

Розрахунковимидокументами оформляють розрахунки між фізичними та юридичними особами(Рахунок-фактура, платіжне доручення, квитанції та інші).

Матеріальнимидокументами оформляються операції, пов'язані з рухом матеріальних цінностей (прибутковий ордер, вимога-накладна, лімітно-забірна карта та інші).

за кількістю позицій, тобто за кількістю рядків документи поділяються на однорядкові (однопозиційні) та багаторядкові (багатопозиційні).

За способом складаннядокументи поділяються на документи, складені вручну, та документи, що складаються за допомогою комп'ютерів.

З загальної характеристикидокументів видно, кожен документ належить одночасно до різних класифікаційних груп. Так, наприклад, акт прийому-передачі основних засобів є матеріальним документом і водночас виконавчим, первинним, разовим та внутрішнім; рахунок-фактура постачальника – виконавчим, одноразовим, зовнішнім; видатковий касовий ордер - комбінований, первинним, разовим та внутрішнім та інші.

Класифікація документів за розглянутими ознаками дозволяє правильно зрозуміти їх зміст, призначення та використання для відображення господарських операцій підприємства.

Вступ

Висновок

Список літератури

Вступ

Будь-яка класифікація служить додатковим засобом пізнання явища, більш поглибленого дослідження цілого та її частин, методом встановлення системно-структурних зв'язків між елементами.

Різноманітність вчинених на практиці підробок, що посягають на різні (з точки зору важливості правової охорони) суспільні відносини і, що тягнуть за собою відмінності в кримінально-правовій регламентації їх окремих видів, обумовлює необхідність предметного розгляду підстав угруповання та складу груп, що вичленовуються. У російському кримінальному праві однією з основних орієнтирів класифікації підлогів документів є чинне законодавче визначення різних видів підлог у формі конкретних складів злочину. Таким чином, ключовою умовою законодавчого поділу підробок документів на різні види є основний для класифікації всіх злочинів критерій - ступінь суспільної небезпеки. Встановлюючи особливу відповідальність за той чи інший вид підробки законодавець має на меті посилення охорони певних суспільних відносин, забезпечення захисту конкретних соціально значущих інтересів.

Будь-який документ має бути оформлений відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, слід зазначити, що при організації документування господарських операцій велике значеннянеобхідно приділити дотримання принципу пріоритету змісту перед формою.

1. Класифікація бухгалтерських документів

Як відомо, всі господарські операції проводяться з оформленням первинних документів, виходячи з яких підприємство веде бухгалтерський облік.

Усі первинні документи класифікуються за різними ознаками:

• по призначенню;
• за змістом господарських операцій;
• за способом використання;
• за порядком складання;
• за місцем складання;
• за способом заповнення.

Розглянемо докладніше кожну з цих груп.

У свою чергу, бухгалтерські документи за призначенням поділяються на такі групи:

• організаційно-розпорядчі;
• виправдувальні (виконавчі);
• комбіновані;
• документи бухгалтерського оформлення

До організаційно-розпорядчих документів належать такі бухгалтерські документи, як накази, розпорядження, вказівки, довіреності тощо. Перелічені документи повинні містити у собі розпорядження, дозвіл, доручення чи право проведення будь-якої господарської операції. Інформація, що міститься в цих документах, не заноситься в облікові регістри, так як сам факт здійснення операції в них не відображається.

Виправдувальні чи виконавчі документи - це такі документи, що складаються в останній момент скоєння операції, відбиваючи її виконання, і є джерело первинної облікової інформації чи перший етап облікового процесу. Інформація, що міститься в них, буде занесена до облікових реєстрів. До виправдувальних документів відносяться прибуткові ордери накладні, вимоги, акти приймання тощо.

Також існує низка документів, які поєднують у собі дозвільний та виправдувальний характер. Як правило, такі документи належать до комбінованих. Комбінованими документами є платіжна відомість, видатковий касовий ордер.

Документи бухгалтерського оформлення заповнюються бухгалтером виправдання записів, які мають інших документальних доказів. Це можуть бути різні розрахунки та довідки, які грають допоміжну роль і складаються для полегшення та прискорення роботи бухгалтерії. Наприклад, довідка бухгалтерії на розподіл прибутку підприємства; сторнування помилково зробленого запису; а також розподіл загальновиробничих, загальногосподарських, позавиробничих витрат та ін.

Первинні документи за способом використання поділяються на накопичувальні, що відображають кілька операцій за певний період (наприклад, лімітно-забірна карта, табель робочого часу) та на разові, що складаються окремо за кожною операцією (наприклад, накладна на відпустку матеріалів, прибуткові та видаткові касові ордери) , Наряди).

По порядку складання документи поділяють на первинні та зведені. Первинні документи складаються в останній момент скоєння господарської операції, це може бути накладні, прибуткові і видаткові касові ордери, акти приймання робіт та інших.).

Зведені документи складаються на підставі однорідних первинних документів шляхом групування та узагальнення та балансової ув'язки їх показників. Це може бути авансові звіти, звіти касира, товарні звіти, платіжні відомості та інших.).

За місцем складання первинні документи можуть бути внутрішні та зовнішні. Внутрішні документи складаються всередині організації (касові ордери, акти введення в експлуатацію основних засобів та ін.). Зовнішні документи складаються поза організацією (накладні отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальників та інших.).

З іншого боку, окремо виділяються облікові регістри, тобто. документи аналітичного та синтетичного обліку (відомості, журнали-ордери, бухгалтерські книги тощо).

При організації системи документування господарських операцій слід забезпечити можливість проведення аналізу ефективності використання ресурсів організації у процесі оформлення первинних облікових документів, і навіть під час упорядкування синтетичних облікових регістрів. Для цього первинні облікові документи та облікові регістри слід доповнити спеціальними графами, які будуть містити контрольні показники (норми технологічних втрат, норми витрати матеріалів, довідкові дані про аналогічні показники попереднього звітного періоду, норми трудомісткості, плановані значення тих чи інших величин).

Також необхідно організувати систему взаємного контролю працівників бухгалтерії з організацією системи документування господарських операцій.

За якісними ознаками документи можуть бути повноцінними та неповноцінними. Повноцінним є такий документ, який складений за встановленою формою, має всі обов'язкові реквізити та правильно відображає справді досконалу та законну господарську операцію. Документ, що не відповідає цим вимогам, є неповноцінним.

2. Поняття фіктивного та підробленого документа

З первинним та зведеним документом пов'язане поняття фіктивного та фальшивого документа.

Фіктивним документом є вигаданий документ, виготовлений за зразками справжніх документів, тобто. підробка.

Підроблення виявляється при виявленні реєстрації у зведеному документі фіктивного первинного документа. Якщо у зведеному документі буде виявлено посилання на первинний документ, а документа не існує.

Передбачено відповідальність за використання явно підробленого документа у ч. 3 ст. 327 КК РФ.

Під «використанням» підробленого документа маються на увазі такі дії суб'єкта, які при його пред'явленні, поданні (демонстрації), наданні отримують користь, вигоду, ефект чи інші корисні властивостідокумента.

Предметом у разі виступає підроблений документ, тобто явно фальшивий, фальсифікований.

Підроблений документ ні в якому разі не може вважатися справжнім, а справжній навіть у разі незаконного поводження з ним не стає фальшивим.

Що стосується «чужого документа», то він має всі ознаки істинного.

При обманному його використанні сутнісно має «підробку особистості» фізичної особи.

Якщо ж замість відповідного документа є інший, близький по зовнішньому вигляду, змісту (перепустка замість посвідчення працівника міліції, прострочена довідка тощо), дані дії швидше за все відносяться до обману, а не до підробки документів.

Проблемним є питання кваліфікації використання підробленого документа, виготовленого самим його виконавцем.

Розрізняють документи інтелектуального та матеріального підроблення. Документи інтелектуальної фальсифікації відображають операції, які насправді не були скоєні. Це може бути документ, у якому зафіксовано фіктивну операцію з товарно-матеріальними цінностями. Такі документи називають безтоварним, і якщо з грошима - безгрошовим документом (наприклад, товарний звіт). Цілі оформлення таких документів різні, але все переважно спрямовані на розкрадання. Основні цілі безтоварних операцій:

• списання викрадених цінностей на розрахунки з покупцями та замовниками (на дебіторську заборгованість);
• приховування нестач або надлишків при інвентаризації;
• оприбуткування матеріалів, що не надійшли, з метою присвоєння призначених для їх придбання коштів.

Матеріальний підробка є документ з підчистками, виправленнями, приписками (механічна підробка).

Існують такі вимоги до оформлення документів:

1.Документи повинні бути заповнені кульковою ручкою, надруковані на друкарській машинці або виведені на ПК та роздруковані на принтері. Забороняється заповнення документів кольоровими пастами, олівцями.

2.Внесення виправлень до касових та банківських документів не допускається. Інші документи можуть виправлятися за згодою сторін.

3.У грошових документах сума має бути зазначена цифрами та прописом.

4.У документі всі реквізити мають бути заповнені. Зразки заповнення документів перебувають у альбомі уніфікованих форм. Якщо в ньому немає будь-якого зразка документа, то в такому випадку в документі мають бути оформлені такі обов'язкові реквізити:

• Назва документу;
• дата складання документа;
• найменування організації, від імені якої складено документ;
• зміст господарської операції (що сталося з цінностями, грошима, для виробників (підприємств) - прихід, чи витрата);
• вимірники господарської операцій у натуральному та грошовому виразах, можливо тільки в грошовому, де немає натурального;
• найменування посадових осіб, які відповідають за здійснення господарської операції та правильність її оформлення;
• особисті підписи вказаних осіб.

Грошові документи мають бути підписані керівником та головним бухгалтером. Директор може передати право підпису іншій особі, оформивши своє рішення наказом на підприємстві.

Додаткові реквізити у документі можуть зазначатися на розсуд підприємства.

Говорячи про види фальсифікації документів, необхідно, перш за все, мати на увазі всі представлені в кримінальному законодавстві склади злочинів, що встановлюють відповідальність за фальсифікацію документів. В даному випадку в залежності від складу об'єктивних та суб'єктивних ознак, специфічних для кожного з окремих видів підробки та здійснюється їх розподіл. У зв'язку з цим, з такої підстави виокремлюються такі види фальсифікації документів:

На основі відмінності в ознаках складів підробок документів їх можна згрупувати у два види: загальний та спеціальний. Дане поділ, застосовне до багатьох складів злочинів певної групи, виходить з основних положеннях приватного вчення кримінального права - теорії кваліфікації злочинів. Відомо, що всі склади злочинів можуть бути поділені на три групи:

• склади, що збігаються за всіма загальними ознаками, крім одного: злочини, що входять до цієї групи, можуть відрізнятися один від одного за будь-якими елементами і ознаками складу в різних поєднаннях;
• склади, що не мають між собою загальних ознак, крім ознак суб'єкта (вік, осудність);
• склади, подібні по невеликому числу загальних ознак і різняться за всіма іншими.

Наступний видовий поділ підробок документів проводиться за суб'єктом їх здійснення. З цієї підстави з урахуванням службового становища особи - суб'єкта злочину можна вичленувати чотири основні групи підробок документів:

• підроблення, вчинене приватною (не посадовою) особою (загальне підроблення);
• фальсифікація, вчинена посадовою особою (службова фальсифікація);
• підроблення, вчинене спеціальною посадовою особою (спеціальне службове підроблення);
• підроблення, вчинене особою (приватною або посадовою), яка має певний статус, правомочність, службове становище.

До першої групи підробок документів входять склади злочину, які передбачають спеціального суб'єкта їх скоєння. Такі злочини можуть бути скоєні особою незалежно від її посадового становища, правомочностей, цивільно-правового статусу тощо.

До другої групи підробок входять злочини, відповідальність які встановлюється у разі скоєння їх особливим колом суб'єктів - посадовими особами.

Третя група підробок документів охоплює підробки, вчинені посадовими особами, однак лише тими, які мають спеціальні правомочності, несуть певні обов'язки, займають конкретне службове становище.

Злочини з підроблення документів також можуть бути класифіковані залежно від характеру та спрямованості дій. Тут розглядаються такі різновиди підробок документів:

• підроблення як спосіб скоєння іншого злочину;
• фальсифікація як самостійний злочин;
• підробка як альтернативна дія іншого складу злочину.

1. Складіть бухгалтерський баланс підприємства на 1.03.2005р.

2. Складіть та внесіть у журнал реєстрації господарських операцій бухгалтерські проводки.

Бухгалтерський баланс на 1.02.2005 р.

Журнал реєстрації господарських операцій за лютий 2005 р.

1.Нарахована заробітна плата робітникам основного виробництва

Так як відбувається нарахування заробітної плати працівникам основного виробництва, отже, збільшуються основні витрати підприємства, які накопичуються на рахунку 20, збільшення активних рахунки відображається по дебету, тому заносимо суму 15000 рублів в дебет рахунки 20.

Оскільки нараховується вести працівникам основного виробництва, отже відбувається заборгованість їх у підприємства, тобто. вона збільшується, а збільшення пасивних рахунках відбивається по кредиту, отже заносимо суму 15000 рублів у кредит 70 рахунки «Розрахунки з персоналом з праці».

2а. Перераховано на оплату рахунків постачальників

Через війну оплати коштів постачальника, сталося зменшення заборгованості, а зменшення пасивах відбивається по дебету рахунки, тому сума 10000 крб. відображена за дебетом 60 рахунки.

Оскільки підприємство перераховує кошти постачальнику, відбувається зменшення коштів, а зменшення за активними рахунками відбивається за кредитом, отже, сума 10000 буде зафіксована за кредитом 51 рахунки.

2б). Одержано з розрахункового рахунку: для видачі заробітної плати; на витрати на відрядження

Оскільки гроші отримано до каси, відбулося збільшення коштів у касі організації, а збільшення активних рахунків відбивається по дебету, отже у зв'язку з тим, що 50 рахунок є активним, отже суми 2000 і 1100 буде рознесено по дебету 50 рахунки «Каса».

На розрахунковий рахунок, навпаки, відбулося зменшення коштів, т.к. вони були зняті з розрахункового рахунку для видачі заробітної плати і на витрати на відрядження, а зменшення активних рахунків відображається за кредитом, отже, суми 2000 і 1100 будуть відображені за кредитом 51 рахунки «Розрахункові рахунки».

Сальдо за активним рахунком 20 «Основне виробництво»:

Ск = Сн + Од – Ок = 15000 + 15000 – 0 = 30000

Отже, 30000 рублів - залишок на кінець періоду за рахунком 20 «Основне виробництво», його і заносимо до бухгалтерського балансу підприємства на 01.03.2005р.

Рахунок 50 "Каса".

Ск = Сн + Од - Ок = 7000 + (2000 + 1100) - 0 = 10100

Рахунок 51 "Розрахункові рахунки".

Ск = Сн + Од - Ок = 186000 + 0 - (10000 + 2000 + 1100) = 172900

Рахунок 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». У пасивних рахунках сальдо на кінець періоду обчислюється за іншою формулою:

Ск = Сн + Ок - Од = 10000 + 0 - 10000 = 0

Рахунок 70 "Розрахунки з персоналом з оплати праці".

Ск = Сн + Ок - Од = 21000 + 15000 - 0 = 36000

Далі складемо оборотну відомість за рахунками синтетичного обліку та на підставі відомості отримані залишки рознесемо у бухгалтерський баланс на кінець звітного періоду. Причому залишки за рахунками, що не змінилися під впливом господарських операцій – перенесемо до бухгалтерського балансу на кінець звітного періоду.

Баланс на 01.03.2005 (тис. руб.)

Підсумкові суми за активом та пасивом балансу рівні (валюта балансу зберігається). Отже, баланс складено правильно і завдання вирішено правильно.

підробка документ бухгалтерський фіктивний

Висновок

У контрольній роботі було розглянуто та вивчено питання, що стосуються класифікації бухгалтерських документів, а також визначено поняття фіктивного та підробленого документів.

Угруповання за певними ознаками бухгалтерських документів здійснюється з метою їх вивчення та правильного використання. Як було з'ясовано під час роботи, такими ознаками є: призначення, порядок складання, спосіб відображення господарських операцій, місце складання, якісні ознаки. За призначенням документи бувають розпорядчі, виправдувальні; комбіновані та документи облікового оформлення. По порядку складання вони поділяються на первинні та зведені документи. Залежно від порядку відображення господарських операцій вони можуть бути разовими та накопичувальними документами. За місцем складання розрізняють внутрішні та зовнішні документи. Внутрішніми є документи, складені цьому підприємстві. Зовнішні документи надходять з інших підприємств. За якісними ознаками документи можуть бути повноцінними та неповноцінними. Повноцінним є такий документ, який складений за встановленою формою, має всі обов'язкові реквізити та правильно відображає справді досконалу та законну господарську операцію. Документ, який не задовольняє цим вимогам, є неповноцінним.

Вивчивши друге питання, було визначено, що фіктивним документом є вигаданий документ, виготовлений на зразки справжніх документів.

Підроблений документ - фальшивий документ, виготовлений із дотриманням встановленої форми. Підробленим документом може бути справжній документ з частково зміненими реквізитами.

Список літератури:

1. План рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організації та Інструкція щодо його застосування. Затверджено наказом Мінфіну РФ № 94н від 31.10.2000.

2. Алібеков Ш. І. Судово-бухгалтерська експертиза. - «Юстіцінформ», 2006, стор 29.

3. Бакаєв А. С., Безруких П. С., Врублевський Н. Д. та ін. Бухгалтерський облік. М.: Бухгалтерський облік, 2007. – 425с.

4.Гончарова К.Н., Середа Т.П. Бухгалтерські проводки (за новим планом рахунків). Ростов Н/Д.: вид-во "Фенікс", 2004. - 416 с.

5.Документи у бухгалтерському обліку, їх значення та класифікація. Є. В. Бехтерєва, « Гаряча лініябухгалтера», 2007

6.Докази у податковому процесі (Д. Г. Багурін, А. Х. Касімов,) - «Вісник Федерального Арбітражного суду Західно-Сибірського округу», № 4, 2004 р.

7.Документи у бухгалтерському обліку, їх значення та класифікація. Є. В. Бехтерєва, "Гаряча лінія бухгалтера", 2007 р.

8. Каморджанова Н.А., Карташова І.В. Бухгалтерський облік. – СПб.: Пітер, 2006. – 288 с.

9. Кожинов В.Я. План та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. 7000 типових проводок. М.: Вид-во Іспит, 2005. – 608 с.

10. Кондраков Н.П. Бухгалтерський облік: Навч. допомога. 4-те вид., - М: ІНФРА-М, 2007. - 640 с.

11.Шаяхметова Е.Ф. Поняття «підроблення документів». – Вісник ТИСБИ, 2004. № 3.

12.Щиголєв Ю.В. Поняття та основні елементи підроблення документів

Документи у бухгалтерському обліку, їх значення та класифікація. Є. В. Бехтерєва, "Гаряча лінія бухгалтера", 2007 р.

Докази в податковому процесі (Д. Г. Багурін, А. Х. Касімов,) - "Вісник Федерального Арбітражного суду Західно-Сибірського округу", № 4, 2004 р.

Кожин В.Я. План та кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку. 7000 типових проводок. М.: Вид-во Іспит, 2005. – 608 с.

Класифікація документів у бухгалтерському обліку коротко буде розглянута у цій статті. Документом називається доказ у письмовій формі здійснення будь-якої господарської операції та права на її реалізацію. Якість бухгалтерського обліку детермінується насамперед правильним та своєчасним складанням документів. Роль останніх є надзвичайно важливою, оскільки саме документи служать для контролю збереження майна, законності та необхідності різних господарських операцій. Отже, класифікація документів у бухгалтерському обліку навіщо потрібна?

Контроль документації

Керівні співробітники установи здійснюють попередній контроль, підписуючи документ, що лежить в основі здійснення будь-якої операції (наприклад, виплата грошей, прийом матеріалів тощо) Коли працівник підписує документ, він автоматично стає особисто відповідальним за доцільність даної операції, дає на неї своє дозвіл.

Подальший контроль здійснюється переважно за допомогою документальних ревізій, коли в бухгалтерії перевіряються всі документи, що надходять, а також шляхом аудиторської перевірки.

Складова частина бухобліку

Документація як оформлення операцій та підставу бухгалтерських записів - це з складових частин способу бухобліку. З нею тісно пов'язані й такі елементи, як інвентаризація та рахунки. Документи обґрунтовують записи проведених операцій на системі рахунків, знаходять широке застосування під час аналізу господарського функціонування організації, для своєчасного керівництва та управління діяльністю установи, оскільки виправдовують дії працівників. Відбивати у системі бухобліку проведені операції можуть лише документи, оформлені відповідно до вимог. Вони дозволяють щодня бачити рух матеріальних цінностей, товарів, фінансових коштів.

Класифікація документів у бухгалтерському обліку має важливе значення.

Відмінності серед документів

Оскільки операції, виконувані у процесі фінансово-господарського функціонування установи, різноманітні, спостерігаються розбіжності серед документів, з яких відбувається їх оформлення. Різноманітність документації можна пояснити їх відмітними ознаками в облікової роботі.

Щоб вибрати найбільш прийнятну форму для оформлення будь-якої операції, документи групуються залежно від:

Організації у своїй повсякденній роботі створюють документи, що охоплюють різні завдання господарської, суспільної, фінансової, виробничої діяльності: рішення, накази, договори, листи, протоколи, телеграми, акти, довідки, заяви тощо.

Принципи класифікації документів у бухгалтерському обліку

Бухгалтерські документи класифікуються залежно від таких різновидів обліку:

• продукти сільського господарства;
• працю та її оплата;
• матеріали;
• провідні засоби та нематеріальні активи;
• роботи будівельних механізмів та машин;
• роботи у капітальному будівництві;
• роботи у автотранспорті;
• результати інвентаризації;
• торгові операції;
• касові операції.

Управлінська діяльність фіксується за розпорядженими формами різними способами відповідної інформації, і таким чином створюється документ.

Як утворюються облікові документи?

Облікові документи можна створювати як у паперових, і на машинних носіях. Вони потрібні тому, що протягом деякого часу на їх підставі можна застосовувати потрібну управлінську інформацію для різноманітних цілей. Важливе місце займає класифікація первинних документів у бухгалтерський облік.

Оскільки перед бухгалтерським обліком ставиться завдання повного забезпечення даними зовнішніх і внутрішніх користувачів, показників діяльності підприємства для об'єктивного виведення про їх майнове та фінансове становище, вирішується вона упорядкуванням необхідних документів, що викликало серйозне зростання обсягу інформації та підвищені вимоги до її змісту, якості. У зв'язку з цим потрібне призначення результативного контролю істинності облікової інформації як одного з основних джерел для обґрунтування різних управлінських рішень. Саме тому проблема вдосконалення якості документів та їх обороту набуває нині як наукового, так і практичного значення. Як проводиться класифікація первинних облікових документів у бухгалтерському обліку? Про це далі.

Реквізити

Документи включають відокремлені елементи, або показники, що називаються реквізитами.

Загальна кількість реквізитів документа впливає вибір його форми. Кожен документ повинен відповідати певним вимогам та завданням, тому важливо скласти його таким чином, як прийнято у категорії, до якої він належить. З тим, наскільки якісно та повно оформлена документація, безпосередньо пов'язана і їхня юридична, доказова сила, оскільки вони є свідченням, що засвідчує конкретні факти. Будь-які реквізити поділяються на обов'язкові та додаткові.

Нижче наводяться вимоги до класифікації первинних документів у бухгалтерському обліку.

Обов'язкові реквізити на первинних документах

До складу первинних документів мають включатися такі обов'язкові реквізити:

• номінація посад працівників, які відповідають за проведення господарської операції та вірне її оформлення;
• особисті підписи з розшифровками, включаючи випадки, коли документи створюються з допомогою технічних обчислювальних засобів.

У разі потреби в документ додаються додаткові реквізити: емблема підприємства, Державний герб РФ, номінація вищого органу, посилання на дату та індекс вхідного документа, індекс організації зв'язку, адреса телеграфу, номер, гриф, що обмежує доступ, візи, резолюція тощо. Все це включається до складу документа на розсуд підприємства.

Формуляр

Реквізити документів, розташовані у певній послідовності, у своїй сукупності звуться формуляра. Якщо він застосовується для конкретного різновиду документів, він є типовим (наприклад, для протоколів чи наказів). Подібний формуляр містить у собі фіксований набір реквізитів, які розташовуються у строгому порядку, їх зміст та розміщення визначаються ГОСТом. Найчастіше зустрічається класифікація документів бухгалтерського обліку за призначенням.

Будь-який первинний документ повинен складатися в той момент, коли провадиться господарська операція, при неможливості виконання даної умовиоформлення проводиться відразу після закінчення.

Активи, господарські операції та різні зобов'язання документуються у валюті РФ (тобто в рублях) та російською мовою. У разі складання документа іншою мовою, в ньому має бути рядковий переклад російською.

Як первинні, і зведені облікові документи можуть набиратися на машинних і паперових носіях. Нижче буде представлено класифікацію документів у бухгалтерському обліку з прикладами.

Документи щодо операцій, пов'язаних із кредитами, фінансами, коштами, обов'язково мають бути підписані головним бухгалтером і керівником підприємства або ж особами, що виконують їх обов'язки та мають спеціальні повноваження. Особи, які мають право першого та другого підпису, прописуються у наказі з організації.

Вимоги до документів

Кожен документ управлінського типу повинен задовольняти таким вимогам: складатися за строго певною формою та у деяких випадках підкорятися стандартам; випускатися компетентним органом або особою, яка має посадові повноваження, а також тими особами, яким це право надано законом або директивною вказівкою; видаватися з виконання правових і не суперечити їм. Класифікація документів у бухгалтерському обліку та їх обов'язкові реквізити мають контролюватись керівником підприємства.

Тексти у документі бажано ділити на дві основні частини. У першій відзначаються підстави формування документа, у другій пояснюються пропозиції, висновки, рішення, прохання, розпорядження. Якщо в документі міститься одна фраза, у першій його частині все одно слід зазначити основу створення, а в другій – безпосередньо розпорядження. У деяких випадках у документі може бути лише заключна частина, якщо цей лист чи прохання без жодного пояснення. Текст документа має бути точним та зрозумілим.

Усі бухгалтерські документи відносяться до Єдиної системи класифікації та кодування (ЄСКК). Код виступає замість назви та є способом ідентифікації об'єкта. Він використовується для спрощення обробки інформації у первинних документах. Наприклад, код 5002 означає видачу грошових коштів з каси в підзвітній формі.

Подібні класифікації є стандартом, обов'язковим для виконання усіма суб'єктами господарювання. Також велику роль у стандартизації та уніфікації документів грають ДСТУ, типові проектні рішення міжгалузевого характеру, обробка даних з використанням ЕОМ, пакети прикладних програм.

Рух якісно обробленої вихідної документації за певними маршрутами від місця формування або появи в установі до здачі до архіву на зберігання або відправлення фізичним та юридичним особам, у них зацікавленим, називається документообігом.

По призначенню

Існує класифікація документів у бухгалтерському обліку за призначенням:

За способом складання

• Первинні - оформляються кожної господарської операції у той час, що вона відбувається (вимоги, касові ордери тощо. п.).
• Зведені - складаються з опорою на первинні документи (звіт складу, касира тощо).

За складом господарських операцій

• Грошові – показують рух грошей та їх наявність (облігації, чеки, касові ордери).
• Матеріальні - містять дані про наявність та рух належного організації майна.
• Розрахункові - показують розрахунки підприємства з іншими фізичними чи юридичними особами (авансові звіти, платіжні доручення, розрахункові чеки тощо).

За способом висловлювання господарських операцій та ділянкою складання

• Разові - відбивають одну чи кілька операцій у той час, що вони виробляються (касові ордери, накладні).
• Накопичувальні - оформляються в певний тимчасовий період за допомогою накопичення однотипних записів, що повторюються (наприклад, табелі обліку робочого часу). За яким критерієм ще проводиться класифікація бухгалтерських документів?

За методом заповнення

За місцем оформлення

• Внутрішні - складаються у організації (розрахунково-платіжні відомості, товарні звіти).
• Зовнішні - організації, що надійшли від інших (наприклад, виписки з банку).

Документообіг є відображенням організаційної структури управлінського апарату, що склалася в установі. Дуже важливо дотримуватись термінів здачі документів, оскільки порушення їх призводить до втрати ними оперативності та актуальності.

Нами розглянуто класифікацію документів у бухгалтерському обліку.

Будь-який факт господарської діяльності, що відображається у бухгалтерському обліку організації, має підтверджуватись документально. Ця незаперечна істина означає, що саме існування підприємства пов'язане із веденням постійного документообігу. Звітний обов'язок передбачає складання додаткового виду бухгалтерських документів – бухгалтерського балансу та інших форм, що подаються до ІФНС за підсумками року. Дані документи, у свою чергу, є такою ж невід'ємною складовою функціонування організації. Звичайно необхідність складання великого потоку паперів без їх систематизації здатна викликати хаос у бухгалтерії будь-якої компанії. Щоб структурувати роботу з документами в переважній більшості випадків використовують різні методи розподілу та зберігання паперів, виходячи з класифікації бухгалтерських документів.

Первинні бухгалтерські документи

Основні факти господарської діяльності, такі, як продаж або купівля товарів, надання послуг клієнтам, відображаються в обліку на підставі первинних документів – накладних та актів. Їх ще називають документами першого рівня у бухгалтерському обліку. Як випливає з назви, вони є відправною точкою для формування облікових записів, на підставі яких будується весь подальший документообіг компанії.

Коли йдеться про вихідні накладні чи акти, їх бланк компанія вправі розробляти сама, або вона може використовувати типові форми документів. Так чи інакше використовувані форми первинних облікових документів мають бути затверджені в обліковій політиці організації. Вхідні документи компанія приймає за формами, які пропонуються постачальниками і виконавцями. Зрозуміло, такі накладні та акти повинні містити всі обов'язкові реквізити. У цьому випадку вони будуть також і бухгалтерськими документами, що закривають, тобто будуть підтверджувати факт виконання зобов'язань сторони-виконавця за договором.

Крім первинних документів у документообіг компанії можна виділити виправдувальні документи в бухгалтерському обліку. Це дещо ширше поняття. До виправдувальних документів можна віднести, наприклад, рахунки-фактури, які з одного боку не відносяться до первинних облікових документів, але з іншого є підставою для прийняття до відрахування вхідного ПДВ, виділеного в ціні товарів або послуг, що купуються.

Первинні та виправдувальні документи є найчисленнішими в обліку компанії. Їх прийнято зберігати у структурованих папках за конкретними видами паперів. Якогось конкретного запропонованого законом способу систематизації документів у паперовому вигляді не передбачено, отже бухгалтер компанії вправі сам розробити систему, у якій легко орієнтуватися й у разі, наприклад, перевірки, зможе швидко знайти той чи інший документ.

Реєстри у бухгалтерському обліку

Систематизовані дані, відображені в обліку виходячи з первинних документів, утворюють регістри бухгалтерського обліку. Регістри використовуються для узагальнення даних по конкретних рахунках і, зрештою, дозволяють формувати бухгалтерську звітність. Форми регістрів також розробляються фірмою самостійно та закріплюються для використання в обліковій політиці. Відповідно до статті 10 Федерального законувід 6 грудня 2011 року № 402-ФЗ регістри бухгалтерського обліку повинні містити такі обов'язкові реквізити:

• найменування регістру;
• найменування організації, що склала регістр;
• дата початку та закінчення ведення регістру або період, за який цей регістр було складено;
• хронологічне чи систематичне угруповання об'єктів бухгалтерського обліку;
• величина грошового виміру об'єктів бухгалтерського обліку із зазначенням одиниці виміру;
• найменування посад осіб, відповідальних за ведення регістру;
• підписи осіб, відповідальних за ведення регістру, із зазначенням їх прізвищ та ініціалів чи інших реквізитів, необхідні ідентифікації цих лиц.

Виділяють регістри синтетичного та аналітичного обліку. Перші включають узагальнену інформацію щодо діяльності організації. До таких регістрів відноситься, наприклад, оборотно-сальдова відомість. Регістри аналітичного обліку систематизують дані щодо окремих рахунках бухобліку, тобто надають конкретну інформацію щодо конкретних видів заборгованостей, господарських операцій, залишків товарів та ТМЦ, майна тощо. Прикладом аналітичного регістру може бути аналіз за конкретним рахунком у межах субрахунків.

Бухгалтерські регістри, як аналітичного, і синтетичного обліку, можуть складатися на паперовому носії чи вигляді електронного документа. Різні програми, у яких більшість компаній ведуть бухгалтерський облік, дозволяють з легкістю вирішити проблему складання регістрів: ті чи інші їх види можна сформувати та роздрукувати будь-якої миті, якщо бухгалтерія уважно стежить за відображенням у такій програмі первинних документів.

Звітні документи

Сформовані в належному порядку та в повному обсязі регістри бухобліку дозволяють зрештою складати бухгалтерську звітність компанії. Нагадаємо, що для представників малого бізнесу вона включає дві форми: бухгалтерський баланс і звіт про фінансові результати. Найбільші підприємства крім цих форм здають звіт про зміни капіталу, звіт про рух коштів і пояснювальну записку до бухгалтерського балансу.

Оскільки показники у звітності базуються на даних регістрів аналітичного та синтетичного обліку, а ті в свою чергу ґрунтуються на записах, відображених на підставі первинних облікових документів, то можна легко простежити ланцюжок передачі відомостей у бухобліку: від конкретних фактів господарської діяльності, до формування узагальнених даних про компанію загалом. Подібний підхід націлений, у тому числі, на вирішення одного з основних завдань бухгалтерського обліку – завдання формування повної та достовірної інформації про діяльність компанії та її майнове становище, необхідної для внутрішніх та зовнішніх користувачів бухгалтерської звітності.