Лексика російської з погляду походження. Російська лексика з погляду її походження Російська лексика з погляду її походження

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-1.jpg" alt="(!LANG:>Російська лексика з точки зору її походження та вживання">!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-2.jpg" alt="(!LANG:>Формування російської лексики Словниковий склад російської мови склад"> Формирование русской лексики Словарный состав русского языка складывался в течение многих веков. Существует два основных пути формирования лексики: 1) прямой путь, при котором из имеющихся в языке элементов возникают исконно русские слова (каменщик) 2) путь заимствования, при котором новые слова приходят со стороны, из других языков (кино)!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-3.jpg" alt="(!LANG:> Лексика російської мови з точки зору її походження Исконно"> Лексика русского языка с точки зрения её происхождения Исконно русская Заимствованная!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-4.jpg" alt="(!LANG:>Споконвічно російською лексика (слова, що утворилися безпосередньо) Загальнослов'янські слова"> Исконно русская лексика (слова, которые образовались непосредственно в русском языке) Общеславянские слова Восточнославянские (сущ. до V-VI вв.) (древнерусские) слова 1. Названия лиц по родству (возникли в XI – XIV вв.) (мать) Входят слова, общие для 2. Названия занятий, людей русского, украинского и по роду деятельности белорусского языков (пастух) (дядя, кошка, цветок) 3. Названия жилища, одежды, домашней Собственно русские слова утвари (дом, свеча) (появились с XIV в. после 4. Названия пищи, деления восточных славян продуктов (молоко, каша) на русских, украинцев, белорусов) ребёнок, 5. Названия предметов с/х, ласточка, сказка… растений, животных (берёза) 6. Названия предметов и явлений природы (гора)!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-5.jpg" alt="(!LANG:>Запозичена лексика (слова, що прийшли в російську) Старослов'янізм"> Заимствованная лексика (слова, пришедшие в русский язык из других языков) Старославянизмы Слова из других (слова, пришедшие из языков: старославянского- * из греческого древнейшего языка * из латинского славян) – * из тюркского распространился в конце * из скандинавских X века после принятия христианства на Руси (шведского, норвежского) * из западноевропейских (голландского, немецкого, французского, английского, итальянского, испанского…)!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-6.jpg" alt="(!LANG:> Лексика з точки зору походження">!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-7.jpg" alt="(!LANG:>Відмінності старослов'янських слів від споконвічно російських"> Отличия старославянских слов от исконно русских Старославянизмы Исконно русские Град Город Здравствуй Здоровый Злато Золото Брег Берег Ладья Лодка Растение Рост Вождь Вожак Хождение Хожу Освещение Свеча Единый Один Есень Осень!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-8.jpg" alt="(!LANG:>Ознаки старослов'янізмів Фонетичні: Словотворчі:"> Признаки старославянизмов Фонетические: Словообразовательные: Приставки воз-, из-, низ- -ра- /оро град (город) пре-, пред-, чрез- (изнемогать, воздать) -ла-/оло власть (волость) -ре-/ере бремя (беремя) Суффиксы -ени-, -енств-, -еств, -знь, -изн-, -ни(е), - Начальное ра-/ло-/ ла-/ло- тель, -ч(ий), -ын(я) (лодка) (единение, жизнь, -жд/-ж чуждый (чужой) кормчий) -щ/-ч освещение (свеча) -айш-, -ейш-, -ащ-, -ющ, - Начальные а-, е-, ю – в ущ-, им-, -ом-, -енн- начале слова (добрейший, ведомый) агнец(ягненок), един(один) юродивый (уродливый) Части сложных слов: зло- благо-, бого-, велико-, грехо-(богобоязненный)!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-9.jpg" alt="(!LANG:>Запозичені слова Старослов'янізми , співчуття) Наукові поняття"> Заимствованные слова Старославянизмы Отвлечённые понятия (благо, великодушие, время, милосердие, сострадание) Научные понятия (вселенная, искусство, истина, сознание, правило) Церковно-религиозные понятия (Воскресение, храм, порок, жертва)!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-10.jpg" alt="(!LANG:>Мови запозичень 1 варіант. Греко-латинські2. та скандинавські запозичення 3"> Языки заимствований 1 вариант. Греко-латинских заимствования 2 вариант. Тюркские и скандинавские заимствования 3 вариант. Голландские, немецкие и французские заимствования 4 вариант. Английские, итальянские и испанские заимствования!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-11.jpg" alt="(!LANG:>Грецькі запозичення У період з IX по XI ст. (янгол,"> Греческие заимствования В период с IX по XI в. из области религии (ангел, икона), научные термины (философия), бытовые наименования (баня, фонарь), наименования растений и животных (кедр, крокодил), из области искусства и науки (хорей, комедия, физика)!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-12.jpg" alt="(!LANG:>Ознаки грецизмів 1. Звук ф (фіс) (етика) 3. Поєднання пс,"> Признаки грецизмов 1. Звук ф (философия) 2. Начальное э (этика) 3. Сочетания пс, кс (психика, икс) 4. Корни авто-, -логос, фото-, аэро-, антропо-, фило- и др. (философия) 5. Приставки а-, анти-, пан- и др. (антитеза)!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-13.jpg" alt="(!LANG:> Латинські запозичення Латинь – мова Стародавнього 6"> Латинские заимствования Латынь – язык Древнего Рима (5 – 6 века до н. э.) Пришли в период с XVI по XVIII в. Приметы латинских слов– конечные - ум, -ус, -ция, -тор, -ура, -ент: пленум, корпус, конституция, автор, новатор, документ, конус, цензура, диктатура.!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-14.jpg" alt="(!LANG:>Тюркські запозичення Більшість словованських"> Тюркские заимствования Большая часть слов тюркско- татарского происхождения заимствована во время татарского нашествия (13 – 14 века). Тюрксизмы вошли в наш язык устным путем. Это названия одежды: тулуп, сарафан, чулок, башлык; слова, связанные с хозяйством, бытом: амбар, сарай, очаг, чугун, карандаш. названия кушаний: изюм, балык, шашлык, арбуз, баклажан, лапша; «торговые слова»: деньги, безмен, аршин, товар.!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-15.jpg" alt="(!LANG:>Ознаки тюркізмів Гармонія голосних (син) голосних лише одного"> Признаки тюркизмов Гармония гласных (сингармонизм) - закономерное употребление в одном слове гласных только одного ряда: заднего [а], [у] или переднего [э], [и]: атаман, караван, сундук, каблук, мечеть, бисер.!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-16.jpg" alt="(!LANG:>Запозичення зі скандинавських мов шведські лексики, ü"> Заимствования из скандинавских языков (шведские, норвежские языки) Слова ü торговой лексики, ü морские, бытовые (сельдь, пуд, якорь), ü собственные имена (Игорь, Олег, Рюрик)!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-17.jpg" alt="(!LANG:>З голландської мови За часів Петра I прийшли в основному з"> Из голландского языка Во времена Петра I пришли в основном слова, связанные с морским делом: гавань, боцман, лоцман, компас, крейсер, буксир, матрос. Другие слова: брюки, зонт, ситец, кабель, трос, квитанция.!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-18.jpg" alt="(!LANG:>З німецької мови У XVII –XVIII ст. Петра I Німецькі"> Из немецкого языка В XVII –XVIII вв. в связи с реформами Петра I Немецкие слова пополнили русскую военную лексику: штык, фронт, солдат, шомпол, штурм. Немало слов пришло из языка немецких ремесленников: слесарь, рубанок, стамеска, верстак, планка, клейстер.!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-19.jpg" alt="(!LANG:> Ознаки германізмів 1, Поєднання чт, фт: пошта, штраф,"> Признаки германизмов 1. Сочетания чт, шт, хт, шп, фт: почта, штраф, вахта, шпроты, ландшафт; 2. Начальное ц: цех, цинк 3. Сложные слова без соединительной гласной: бутерброд, лейтмотив 4. Конечное – мейстер: концетрмейстер!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-20.jpg" alt="(!LANG:>З французької мови У XVIII – XIX ст. Побутові слова"> Из французского языка В XVIII – XIX вв. Бытовые слова и из области искусства (браслет, пальто, туалет, пьеса, афиша)!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-21.jpg" alt="(!LANG:>Ознаки за французькими запозиченнями: 1. Наголос на мар: павільйон 2. Кінцеві -о,"> Признаки французских заимствований: 1. Ударение на последнем слоге: мармелад, павильон 2. Конечные -о, -и, -е в неизменяемых словах: пюре, манто 3. Сочетание уа: вуаль, эксплуатация 4. Сочетания бю, рю, вю, ню, фю: трюмо, пюпитр, гравюра 5. Сочетания он, ан, ен, ам: медальон, контроль, антракт конечные -ер, -аж, -анс, -ант: пейзаж, режиссер, ренессанс, дебютант!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-22.jpg" alt="(!LANG:>З англійської мови При Петрі I також поповнили нашу мор ,"> Из английского языка При Петре I также пополнили нашу морскую лексику: аврал, яхта, мичман, трал, танкер, катер. В XIX – XX вв. из общественной жизни, технические и спортивные: митинг, клуб, вокзал, плед, кекс, футбол, волейбол, нокаут, рекорд, тайм, раунд, теннис, хоккей, финиш!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-23.jpg" alt="(!LANG:>Ознаки англіцизмів: 1. Поєднання т,, Поєднання т, 2. Поєднання ва,"> Признаки англицизмов: 1. Сочетания тч, дж: матч, джаз 2. Сочетания ва, ви, ве: ватман, виски, вельвет 3. Конечные -инг, -мен, -ер: брифинг, бизнесмен, таймер!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-24.jpg" alt="(!LANG:>З італійської та іспанської 1. З італійської в основному музична арія, тенор,"> Из итальянского и испанского 1. Из итальянского в основном музыкальная терминология(ария, тенор, карнавал), бытовые слова (макароны, вермишель) 2. Из испанского заимствований небольшое количество, связанная с искусством и продуктами питания (гитара, серенада, мантилья, карамель, томат)!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-25.jpg" alt="(!LANG:>Визначте, мова запозичення 1. Базар, туман , скриня, башмак, 2. Парі, шасі, жалюзі,"> Определите, язык заимствования 1. Базар, туман, бисер, караван, сундук, башмак; 2. Пари, шасси, жалюзи, павильон, манто, резервуар, тротуар, силуэт, авеню, пилотаж, макияж 3. Митинг, прессинг, пудинг, бриджи, бюджет, киллер, брокер 4. Факт, форма, автограф, антибиотик, панорама!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-26.jpg" alt="(!LANG:>1. сингармонізм голосних - фонетична прикмета. ударне -е, -е, -о"> 1. сингармонизм гласных – фонетическая примета тюркских языков. 2. конечное ударное -е, -э, -о при неизменяемости слов, сочетания –уэ, - уа, конечное –аж во французском 3. конечное –инг, -ер, сочетание –дж- - приметы английского языка 4. из греческого!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-27.jpg" alt="(!LANG:> Загальновживана лексика – це слова, використання яких не обмежено"> Общеупотребительная лексика – это слова, использование которых не ограничено ни территорией распространения, ни родом деятельности людей, ни их социальной принадлежностью. Она составляет основу словарного состава русского языка. Слова понятны и доступны каждому носителю языка и могут быть использованы в самых разных условиях, без какого бы то ни было ограничения (вода, земля, хлеб, сад)!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-28.jpg" alt="(!LANG:> Лексика обмеженої сфери вживання поширена в межах визначеної"> Лексика ограниченной сферы употребления распространена в пределах определённой местности или в кругу людей, объединяемых профессией, социальными признаками, общими интересами, времяпрепровождением и т. д. (пимы, орфография, зачётка)!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-29.jpg" alt="(!LANG:> Застарілі слова Історизми Архаїзми (вили з"> Устаревшие слова Историзмы Архаизмы (вышли из употребления, т. к. (названия вытеснены исчезли предметы и синонимами) явления ими обозначаемые) Примеры: сей –этот, Примеры: армяк, уста- губы, выя -шея крепостной, пасадник!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-30.jpg" alt="(!LANG:> Лексика російської мови з точки зору її вживання"> Лексика русского языка с точки зрения её употребления Общеупотребительная Лексика ограниченного употребления!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-31.jpg" alt="(!LANG:> Лексика російської мови з точки зору її"> Лексика русского языка с точки зрения её употребления Общеупотребительная Лексика ограниченного употребления Диалектизмы Профессиона Жаргонизмы лизмы Термины!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-32.jpg" alt="(!LANG:> Діалектизми (від грец. diaλextos) – мова слова, властиві"> Диалектизмы (от греч. diaλextos – говор, наречие) – это слова, свойственные местным говорам и стоящие за пределами нормированного литературного языка!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-33.jpg" alt="(!LANG:> Професіоналізми - слова і висловлювання, які не є, визначеннями"> Профессионализмы - слова и выражения, которые не являются строго узаконенными, научными определениями тех или иных профессиональных понятий, но широко используются специалистами в той или иной области!}

Src="https://present5.com/presentation/3/178288106_453477385.pdf-img/178288106_453477385.pdf-34.jpg" alt="(!LANG:> жаргона лексика (жаргонізми) - це мистецтво, використовувані"> жаргонная лексика (жаргонизмы) - это искусственные, иногда условные слова, используемые членами какой-то социальной или иной группы, объединённой общими интересами!}

Характеристика російської лексики з погляду походження. Іншомовні слова в сучасному російському мовленні. Освоєння запозичених слів. Екзотизми. Варваризми. Мотивовані та невмотивовані запозичення.

Лексика з погляду походження

1.Споконвічно російськими є слова, що виникли в російській мові на будь-якому етапі його розвитку.

Споконвічно російська лексика утворює основний масив словникового складу російської мови, що визначає його національну специфіку. До споконвічно російських слів належать 1) індоєвропеїзми; 2) загальнослов'янські слова; 3) слова східнослов'янського походження; 4) власне російські слова.

2. Індоєвропеїзми - це найдавніші слова, що збереглися від епохи індоєвропейської єдності. Індоєвропейська мовна спільність дала початок багатьом європейськіад та деяким азіатським мовам. Індоєвропейську мову називають також прамовою. До прамови сходять, наприклад, слова мати, син, дочка, місяць, сніг, вода, новий, шити та ін.

Загальнослов'янська лексика - це слова, успадковані російською мовою з загальнослов'янської (праслов'янської) мови, яка стала основою всіх слов'янських мов. , вже, комар, муха, друг, обличчя, губа, горло, серце, ніж, серп, голка, зерно, масло, борошно, дзвін, клітина, чорний, білий, тонкий, гострий, злий, мудрий, глухий, кислий кидати, кивати, кипіти, класти; один, два, десять; ти, він, хто, що, де, тоді, там; без, об, у, за;

Східнослов'янська лексика- це слова, успадковані російською мовою зі східнослов'янської (давньоруської) мови, яка є спільною мовою всіх східних слов'ян (росіян, українців, білорусів). Значна частина слів східнослов'янського походження відома українською та білоруською мовами, але відсутня у західнослов'янських та південнослов'янських мовах, наприклад: снігир (рус.), стгур (укр.), снягур (біл.) – зимівля (серб.). До слів східнослов'янського походження відносяться, наприклад, слова собака, білка, чобіт, рубль, кухар, тесляр, село, шкапа, долоня, кип'ятити та ін.

Власне російська лексика- це слова, що з'явилися в російській мові в період самостійного існування, коли російська, українська та білоруська мови стали розвиватися паралельно. Основою власне російських слів став весь попередній лексичний та словотворчий матеріал. До власне російським за походженням відносяться, наприклад, слова козирок, чаклун, прядка, дитина, боятися та ін.

3.Прикмети старослов'янізмів:

1. Фонетичні

а) неповногласні поєднання ра, ла, ре, ле співвідносні з російськими повногласними оро, оло, ере (ворота – брама).

б) початкові поєднання ра, ла співвідносні з російськими ро, ло (човна - човен)

в) приголосний щ, що чергується з т, при російській год (освітлення - світити - свічка)

г) початкове е при російському (єдиний - один)

д) е під наголосом перед твердими приголосними при російському е (хрест - хресний)

е) поєднання залізничного коріння при російському ж (одяг - одяг)

2. Словотвірні

а) приставки пре-, через-при російських пере-, через-(порушити - переступити)

б) приставки з-за російської ви- (вилити - вилити)

в) суфікси абстрактних іменників-ство, -ие, -знь, -иня, -тва, -сний (життя, молитва)

г) частини складних слів з добро-, благо-, жертво-, зло-

3. Морфологічні

а) суфікси чудового ступеня -ейш, -айш

б) причетні суфікси -ащ(ящ), -ущ(ющ) при російських -ач(яч), -уч(юч) (палаючий - гарячий)

В одному слові може бути кілька прикмет, що дозволяють зарахувати його до старослов'янізмів.

Іноді наявність старослов'янського елемента не говорить про те, що пізнє запозичення зроблено зі старослов'янського (перелімпійського).

Доля старослов'янізмів:

1) старослов'янізми повністю витіснили споконвічно російські слова (полон - повний)

2) старослов'янизми використовуються поряд з споконвічно російськими словами (невігла - невіглас). У таких парах старослов'янизми позначають абстрактні поняття або мають відтінок урочистості, книжності, мають різну поєднання і відрізняються лексично (гарячий - палаючий).

Старослов'янізми можуть бути:

1. Стилістично нейтральними (художник, час, одяг, влада)

2. Книжкові, що мають відтінок урочистості (здригатися, вичерпатися)

3. Застарілі (молодий, брег, лань).

Старослов'янізми використовуються в ЯХЛ у стилістичних цілях для передачі урочистості, пародійного зниження стилю, комічного ефекту, для створення тимчасового колориту та архаїзації стилю.

4. При безпосередньому контакті народів запозичення відбувалося усним шляхом (скандинавські, фінські та тюркські). Письмовим шляхом запозичувалися латинізми, грецизми запозичувалися усним та письмовим шляхом.

1. Скандинавські - шведська, норвезька, фінська - найбільш ранні запозичення (оселедець, тавро, батіг, пурга, Ігор, Олег).

2.Тюркські – (11-17 ст.) пояс, черевик, парча, сарай.

3. Грецькі – проникли в російську мову ще до прийняття християнства, коли Русь вела торгівлю з Грецією, з прийняттям християнства (кінець 10 ст) запозичувалися через богослужбові книги (вівтар, амвон, лялька, огірок, корабель). Грецька мова збагатила науковою термінологією, грецькі терміни запозичувалися і з інших мов або створювалися за грецькими зразками (алфавіт, апостроф, граматика).

4. Латинізми – велика кількість у термінологічній лексиці (акцент, дефіс, предикат). Латинізми проникали через греко-візантійське, польське та українське (15-17 ст.) посередництво. З 18 ст. великий вплив російською мовою (автор, студент, декан, монета, конституція).

5. Німецькі мови

а) німецькі – початок проникнення належить до найдавніших часів (готський), найактивніший з початку 18 ст. (Петро 1), до них відносяться військові терміни (солдат, офіцер), терміни ремесел (лобзик, верстат), назви тварин і рослин, предметів, медичних термінів (краватка, кітель, картопля, фельдшер, єгер)

б) голландські – в епоху Петра 1, переважно терміни морської справи (рейд, вимпел, яхта, фрегат, контора)

в) англійські – у 16 ​​столітті запозичення термінів морської справи. З 19 ст. терміни технічні, спортивні, суспільно-політичні, сільськогосподарські (вагон. Рейки, біфштекс, спорт, теніс, клуб, лідер)

6. Романські мови

а) французькі – проникають із 17-19 ст. та охоплюють різноманітні сфери життя (трико, корсет, партизан, бліндаж, флот, парламент, п'єса, сюжет)

б) Італійські – переважно мистецтвознавчі терміни (арія, соло, імпресаріо, піаніно, барикада, макарони, папір, газета)

в) іспанські – гітара, серенада, карамель

5.Прикмети запозичень:

1) тюркізмам властивий сингармонізм

2) французьким - кінцеві ударні голосні (пальто), поєднання уе, уа в середині слова (силует), кінцеве -аж (масаж).

3) німецькою – поєднання шт, хт (паштет, вахта)

4) англійською – поєднання дж (джаз, бюджет)

5) латинізмами - кінцеві -розум, -ус, -ура, -ція, -ент (пленум, президент, градус)

Лексична система сучасної російської виникла не відразу. Процес формування був дуже тривалим і складним.

У російській мові постійно з'являються нові слова, але у ньому чимало й таких, історія яких перегукується з далекого минулого. Ці давні слова є частиною сучасного словника як групи споконвічної лексики російської.

Вирізняють такі генетичні групи слів споконвічної лексики російської (споконвічно російської лексики):

2) Загальнослов'янська лексика ( загальнослов'яни ) - слова, існування яких перегукується з епохи загальнослов'янської мови (до VI в.). До них відносяться:

Назви частин людського тіла ( око, серце, борода);

Назви тварин ( півень, соловей, кінь, лань);

Назви явищ природи та відрізків часу ( весна, вечір, зима);

Назви рослин ( дерево, гілка, дуб, липа);

Назви квітів ( білий, чорний, русявий);

Назви поселень, споруд, знарядь праці тощо. ( будинок, сіни, підлога, дах);

Назви чуттєвих відчуттів ( теплий, кислий, черствий);

3) Східнослов'янська (давньоруська) лексика ( східнослов'янства, давньоруси зми ) – слова, що з'явилися в російській мові в період розселення слов'ян у Східній Європі (VI-IX ст.), а також у період утворення давньоруської мови (IX-XIV ст.);

4) Власне російська лексика ( русізми ) - слова, що з'явилися в мові великоросійської народності (XIV-XVII ст.) та національній російській мові (з середини XVII ст. по теперішній час).

Поряд із споконвічною лексикою у російській виділяють групи слів, у час запозичених з інших мов.

Запозиченням називають перехід елементів однієї мови до іншої як результат мовних контактів, взаємодії мов. Запозичені слова освоюються запозичуючим мовою, пристосовуючись його особливостям. У ході цього пристосування вони засвоюються настільки, що їх іншомовне походження може не відчуватися і виявляється лише етимологами. Наприклад: ватага, вогнище, башмак, козак(тюрк.) . На відміну від повністю асимільованих (засвоєних) слів іноземні слова зберігають сліди іншомовного походження як своєрідних звукових, орфографічних і граматичних особливостей. Найчастіше іноземні слова позначають маловживані, спеціальні, а також притаманні чужим країнам та народам поняття. Наприклад: кімоно- японське чоловіче та жіноче плаття у вигляді халата, гуайява- Плодова рослина з тропічної Америки.

Запозичена лексика

Слов'янські запозичення прийнято ділити на старослов'янизм і слов'янізм.

Старослов'янські запозичення ( старослов'яни ) набули широкого поширення на Русі після прийняття християнства, наприкінці Х ст. Вони прийшли з близькоспорідненої старослов'янської мови, яка тривалий час використовувалася в ряді слов'янських держав як літературна писемна мова, що вживається для перекладу грецьких богослужбових книг. У його південнослов'янську основу органічно увійшли елементи із західно- та східнослов'янських мов, грецької мови. З самого початку ця мова застосовувалася насамперед як мова церкви (тому її іноді називають церковнослов'янською або давньоцерковноболгарською). Зі старослов'янської мови до російської прийшли, наприклад, церковні терміни ( священик, хрест, жезло, жертвата ін), багато слів, що позначають абстрактні поняття ( влада, благодать, згода, лихо, чеснотата ін.).

У російській мові є слов'яни - слова, запозичені у різний час зі слов'янських мов: білоруської ( білорусі´зми ), українського ( українізми ), польського ( полони зми ) та ін. Наприклад: борщ(укр.), галушки(укр.), вареники(укр.), кофта(польськ.), містечко(польськ.), вензель(польськ.), бекеша(угор.), хутір(Венг.).

Починаючи з найдавніших часів, через мовні контакти на побутовому, економічному, політичному, культурному грунті в російську мову входили також запозичені елементи з неспоріднених мов.

Існує кілька класифікацій іншомовних запозичень.

Залежно від ступеня освоєння іншомовних слів, їх структури та особливостей функціонування виділяються запозичені слова, екзотизи та варваризми.

Запозичені слова - слова, які повністю (графічно, фонетично (орфоепічно), семантично, словотвірно, морфологічно, синтаксично) асимілювалися в мові-наступнику.

Залежно від структури виділяють три групи запозичених слів:

1) слова, що структурно збігаються з іншомовними зразками. Наприклад: юніор(Фр. junior), анаконда(Ісп. anaconda), дартс(Англ. darts);

2) слова, морфологічно оформлені афіксами мови-наступника. Наприклад: танкет-к-а(Фр. tankette), кібіт-к-а(Тат. kibit);

3) слова, у яких частина іншомовного слова замінено російським елементом. Наприклад: шорт-и (short-s; російське закінчення множини -изаміщає англійський показник множини - s).

Екзотизми - слова, є національними назвами предметів побуту, обрядів, звичаїв тієї чи іншої народу, країни. Ці слова є унікальними і не мають синонімів у мові-наступнику. Наприклад: кеб- однокінні екіпажі в Англії; гейша- у Японії: жінка, навчена музиці, танцям, вмінню вести світську розмову і запрошувана участь гостинної господині на прийоми, банкети тощо; дехканін- в СР. Азії та в Ірані: селянин.

Варварізми (іншомовні вкраплення) - слова, словосполучення та речення, що знаходяться в чужому мовному оточенні, не освоєні або погано освоєні мовою-наступником і передаються в мові-наступнику засобами мови-джерела. Наприклад: NB (nota bene) - "зверни увагу", happy end- "Щасливий кінець".

Особливу групу складають інтернаціоналізми - слова, представлені в різних, причому не найближчих родинних мовах ( асоціація, бюрократіяі т.п.)

За мовою-джерелом іншомовні запозичення поділяються на різні групи:

Запозичення зі скандинавських мов становлять невелику частину російською. До них відносяться, в основному, морські терміни та торгова лексика. Наприклад: драїти(Нідерл. draaien), кільватер(Нідерл. kielwater), квитанція(Нідерл. kvitantie);

Запозичення з грецької мови ( грецізми ) почали проникати у споконвічну лексику ще період загальнослов'янського єдності. Значними були запозичення в галузі релігії, науки, побуту в період з IX по XI ст. і пізніше. Пізніші запозичення відносяться головним чином до галузі мистецтва та науки. Наприклад: апатія(Грець. apatheia), апокриф(Грець. apokryphos), гелій(Грець. hēlios), дельфін(Грець. delphis (delphinos)), кипарис(Грець. kyparissos);

Запозичення з тюркських мов ( тюрки´зми ) проникали в російську в результаті розвитку торгових і культурних зв'язків, внаслідок військових зіткнень. Основну частину тюркізмів становлять слова, що з татарського мови (це пояснюється історичними умовами - татаро-монгольським ярмом). Наприклад: амбал(Араб. hammal), Джейран(Казах. ž ijrän), джигіт(Тюрк. jigit), ішак(Тюрк. äšä k), караван(тат.), курган(тат.), скриня(тат.);

Запозичення з латинської мови ( латини´зми ) переважно поповнювали російську мову в період з XVI до XVIII ст. Наприклад: вотум(Лат. vōtum), гегемон(Грець. hēgemōn), квінта(Лат. quinta);

Запозичення з англійської мови ( англійці ) відносяться до XIX-XX ст. Значна частина слів, пов'язаних з розвитком суспільного життя, техніки, спорту тощо, увійшла до російської мови у XX ст. Наприклад: волейбол(Англ. volleyball), денді(Англ. dandy), катер(Англ. cutter);

Запозичення із французької мови ( галицізми ) XVIII-XIX ст. – це побутова лексика. Наприклад: аксесуар(Фр. accessoir), галоп(Фр. galop), декоратор(Фр. de´ corateur);

Запозичення з німецьких мов ( германізми ) представлені рядом слів торгової, військової, побутової лексики та слів з галузі мистецтва, науки. Наприклад: апаратура(Нім. Apparatur), гауптвахта(Нім. Hauptwache), генералітет(Нім. Generalität);

Запозичення з італійської мови представлені переважно музичними термінами. Наприклад: алегро(Іт. allegro), адажио(Іт. adagio), сопрано(Іт. soprano), карета(Іт. carreta);

Запозичення з інших мов. Наприклад: карма(Санскрит karma), кета(Нанайськ. keta), кефір(осет. к’æру), кімоно(Яп. kimono), майя(яз. амер. індіанців), майна(Фінськ. mainas), фієста(Ісп. fiesta), кастаньєти(Ісп. castaňetas).

До запозичених слів також відносяться кальки.

Калькування - процес створення слів із споконвічного матеріалу за іншомовними зразками.

Словотвірні кальки - слова, що виникли в результаті перекладу іншомовних слів морфологічними частинами зі збереженням словотворчої структури запозиченого слова. У разі відбувається запозичення лише словотворчої структури слова. Наприклад: французьке solid-ite´ у російській мові поморфемно замінюється словом густина; self-service(Англ.) - самообслуговування; sky-scraper(англ.) - небо-скріб, selbst-kosten(нім.) - собівартістьі т.п.

Семантичні кальки - слова, у яких з'являється додаткове значення під впливом іншомовного мовного зразка. Наприклад: під впливом переносного значення французького слова clou (цвях) - «головна принада театральної вистави, програми» - у російській мові з'являються висловлювання цвях сезону, цвях концерту; під впливом переносного значення німецького слова Plathform (платформа) - «програма, сукупність принципів політичної партії» у російській мові з'являється вираз економічна платформата подібні.

згенеровано за 0.023051023483276 сек.

Російська лексика з погляду її походження. Лексика з погляду її вживання. Професіоналізм. Термінологічна лексика. Активний та пасивний словниковий запас.

Лексика з погляду походження

1 .Споконвічно російськими є слова, що виникли в російській мові на будь-якому етапі його розвитку.

Споконвічно російська лексика утворює основний масив словникового складу російської мови, що визначає його національну специфіку. До споконвічно російських слів відносяться 1) індоєвропеїзми; 2) загальнослов'янські слова; 3) слова східнослов'янського походження; 4) власне російські слова.

2 . Індоєвропеїзми - це найдавніші слова, що збереглися від епохи індоєвропейської єдності. Індоєвропейська мовна спільність дала початок багатьом європейськіад та деяким азіатським мовам. Індоєвропейську мову називають також прамовою. До прамови сходять, наприклад, слова мати, син, дочка, місяць, сніг, вода, новий, шити та ін.

Загальнослов'янська лексика - це слова, успадковані російською мовою з загальнослов'янської (праслов'янської) мови, яка стала основою всіх слов'янських мов. , змія, вже, комар, муха, друг, обличчя, губа, горло, серце, ніж, серп, голка, зерно, масло, борошно, дзвін, клітина; чорний, білий, тонкий, гострий, злий, мудрий, молодий, глухий , кислий, кидати, кивати, кипіти, класти, один, два, десять, ти, він, хто, що, де, тоді, там, без, об, у, за; .)

Східнослов'янська лексика – це слова, успадковані російською мовою зі східнослов'янської (давньоруської) мови, яка є спільною мовою всіх східних слов'ян (росіян, українців, білорусів). Значна частина слів східнослов'янського походження відома українською та білоруською мовами, але відсутня у західнослов'янських та південнослов'янських мовах, наприклад: снігир (рус.), стгур (укр.), снягур (біл.) – зимівля (серб.). До слів східнослов'янського походження відносяться, наприклад, слова собака, білка, чобіт, рубль, кухар, тесляр, село, шкапа, долоня, кип'ятити та ін.

Власне російська лексика – це слова, що з'явилися в російській мові в період його самостійного існування, коли російська, українська та білоруська мови стали розвиватися паралельно. Основою власне російських слів став весь попередній лексичний та словотворчий матеріал. До власне російським за походженням відносяться, наприклад, слова козирок, чаклун, прядка, дитина, боятися та ін.

3. Прикмети старослов'янізмів:

1. Фонетичні

а) неповногласні поєднання ра, ла, ре, ле співвідносні з російськими повногласними оро, оло, ере (ворота – брама).

б) початкові поєднання ра, ла співвідносні з російськими ро, ло (човна - човен)

в) приголосний щ, що чергується з т, при російській год (освітлення - світити - свічка)

г) початкове е при російському (єдиний - один)

д) е під наголосом перед твердими приголосними при російському е (хрест - хресний)

е) поєднання залізничного коріння при російському ж (одяг - одяг)

2. Словотвірні

а) приставки пре-, через-при російських пере-, через-(порушити - переступити)

б) приставки з-за російської ви- (вилити - вилити)

в) суфікси абстрактних іменників-ство, -ие, -знь, -иня, -тва, -сний (життя, молитва)

г) частини складних слів з добро-, благо-, жертво-, зло-

3. Морфологічні

а) суфікси чудового ступеня -ейш, -айш

б) причетні суфікси -ащ(ящ), -ущ(ющ) при російських -ач(яч), -уч(юч) (палаючий - гарячий)

В одному слові може бути кілька прикмет, що дозволяють зарахувати його до старослов'янізмів.

Іноді наявність старослов'янського елемента не говорить про те, що пізнє запозичення зроблено зі старослов'янського (перелімпійського).

Доля старослов'янізмів:

1) старослов'янізми повністю витіснили споконвічно російські слова (полон - повний)

2) старослов'янизми використовуються поряд з споконвічно російськими словами (невігла - невіглас). У таких парах старослов'янизми позначають абстрактні поняття або мають відтінок урочистості, книжності, мають різну поєднання і відрізняються лексично (гарячий - палаючий).

Старослов'янізми можуть бути:

1. Стилістично нейтральними (художник, час, одяг, влада)

2. Книжкові, що мають відтінок урочистості (здригатися, вичерпатися)

3. Застарілі (молодий, брег, лань).

Старослов'янізми використовуються в ЯХЛ у стилістичних цілях для передачі урочистості, пародійного зниження стилю, комічного ефекту, для створення тимчасового колориту та архаїзації стилю.

4. При безпосередньому контакті народів запозичення відбувалося усним шляхом (скандинавські, фінські та тюркські). Письмовим шляхом запозичувалися латинізми, грецизми запозичувалися усним та письмовим шляхом.

1. Скандинавські - шведська, норвезька, фінська - найбільш ранні запозичення (оселедець, тавро, батіг, пурга, Ігор, Олег).

2.Тюркські – (11-17 ст.) пояс, черевик, парча, сарай.

3. Грецькі – проникли в російську мову ще до прийняття християнства, коли Русь вела торгівлю з Грецією, з прийняттям християнства (кінець 10 ст) запозичувалися через богослужбові книги (вівтар, амвон, лялька, огірок, корабель). Грецька мова збагатила науковою термінологією, грецькі терміни запозичувалися і з інших мов або створювалися за грецькими зразками (алфавіт, апостроф, граматика).

4. Латинізми – велика кількість у термінологічній лексиці (акцент, дефіс, предикат). Латинізми проникали через греко-візантійське, польське та українське (15-17 ст.) посередництво. З 18 ст. великий вплив російською мовою (автор, студент, декан, монета, конституція).

5. Німецькі мови

а) німецькі – початок проникнення належить до найдавніших часів (готський), найактивніший з початку 18 ст. (Петро 1), до них відносяться військові терміни (солдат, офіцер), терміни ремесел (лобзик, верстат), назви тварин і рослин, предметів, медичних термінів (краватка, кітель, картопля, фельдшер, єгер)

б) голландські – в епоху Петра 1, переважно терміни морської справи (рейд, вимпел, яхта, фрегат, контора)

в) англійські – у 16 ​​столітті запозичення термінів морської справи. З 19 ст. терміни технічні, спортивні, суспільно-політичні, сільськогосподарські (вагон.Рейки, біфштекс, спорт, теніс, клуб, лідер)

6. Романські мови

а) французькі – проникають із 17-19 ст. та охоплюють різноманітні сфери життя (трико, корсет, партизан, бліндаж, флот, парламент, п'єса, сюжет)

б) Італійські – переважно мистецтвознавчі терміни (арія, соло, імпресаріо, піаніно, барикада, макарони, папір, газета)

в) іспанські – гітара, серенада, карамель

5.Прикмети запозичень:

1) тюркізмам властивий сингармонізм

2) французьким - кінцеві ударні голосні (пальто), поєднання уе, уа в середині слова (силует), кінцеве -аж (масаж).

3) німецькою – поєднання шт, хт (паштет, вахта)

4) англійською – поєднання дж (джаз, бюджет)

5) латинізмами - кінцеві -розум, -ус, -ура, -ція, -ент (пленум, президент, градус)

Лексика з погляду її вживання

Найбільш важливою частиною словника російської мови у всьому її різноманітті є загальновживана (общенародна) лексика - Слова, використання яких не обмежене, вільне. Вона є лексичним ядром, без неї немислима мова, неможливе спілкування; її становлять слова, є висловлюваннями найнеобхідніших, життєво важливих понять. Це кістяк загальнонаціональної літературної мови, на основі якої відбувається подальше вдосконалення та збагачення лексики. Більшість слів, що входять до неї, стійка у своєму вживанні і вживається у всіх стилях мови. Наприклад: земля, ліс, йти, зима, яскраві.

Лексикаобмеженоговживання– слова, вживання яких обмежено соціальними чи територіальними чинниками. До неї відносяться діалектна лексика, термінологічна та професійна лексика, жаргонова лексика.

За характером відображення дійсності лексика поділяється на термінологічну (терміни) та професійну (професіоналізм).

Термінологічна лексика (терміни)- Слова або словосполучення, що використовуються для логічно точного визначення спеціальних понять, їх відмітних ознак та якостей. Термін має специфічне дефінітивне (визначальне) значення, прийняте носіями мови за домовленістю, є частиною термінологічної системи, входить з іншими компонентами даної системи в гіпо-гіперонімічні відносини. Наприклад: словотвори – дериват, словотвірна пара, словотвірний ланцюжок, словотвірна парадигма.

Професіональна лексика (професіоналісти)– слова та вирази, які використовуються людьми однієї професії чи спеціальності. Мета використання – спрощення та прискорення спілкування. як правило відносяться до розмовного стилю і професіоналізм називають спеціальні поняття, знаряддя праці і т.п. Наприклад: шапка– загальний заголовок для кількох статей.

Професійна лексика може бути освоєна літературною мовою, що призводить до детермінологізації професіоналізмів та перетворення їх на загальновживані слова. Наприклад: каталізатор ідей.

також «Словники лінгвістичних термінів»

За соціальною загальноприйнятістю виділяють жаргонну та арготичну лексику.

Жаргонналексика (жаргон, жаргонізми)(Фр. lejargon– говор) – слова, що відображають особливості мови людей, об'єднаних загальною професією, соціальним становищем, віком, інтересами. Мета освіти та вживання жаргонних слів – створення «своєї» мови спілкування. Наприклад, у мові студентів: сти´паабо степа (стипендія), гуртожитку (гуртожиток), хвіст (незданий залік або іспит), викладач, абітурієнт, абітурієнт, студент 1 курсу до сесії.

Арготична лексика (арго, арготики)(Фр. argot– замкнутий, недіяльний) – слова та висловлювання, поширені у вузькопрофесійній чи асоціальній сфері. Мета вживання арготизмів – кодування інформації, недоступність її розуміння непосвячеными. Наприклад: гріти- обманювати, шахрайство.

також «Словники жаргонізмів»

Паралельно із загальновживаною лексикою існує пласт лексики діалектної мови, що є сукупністю різних діалектів, поширених на певному географічному просторі. Діалект (Грець. dia´lektos– говір) – це територіальний різновид російської мови, що має низку мовних особливостей (фонетичних, морфологічних, словотвірних, синтаксичних).

Діалектналексика (діалектизми)(Грець. dia´lektos– прислівник) – слова, поширення яких обмежено тією чи іншою територією.

Загальновживана лексика може поповнюватися діалектними словами, які втрачають свою маркованість і сприймаються як загальнонародні слова. Так, у ХІХ ст. з діалектів до складу загальновживаної лексики увійшли слова даремно, заплава, тайгата ін., у ХХ ст. - путіна, стан, затемнота ін.

У художній мові діалектизми застосовуються для опису побуту і вдач людей, що у даної місцевості, створюють територіальну картину світу, характеризують персонажів.

ІІ. Лексика з точки зору активного та пасивного запасу

1. Словник російської у процесі свого історичного поступу безперервно змінюється і вдосконалюється. Зміни словникового складу безпосередньо з виробничої діяльністю людини, з економічним, соціальним, політичним розвитком життя суспільства. У лексиці відбиваються всі процеси історичного поступу суспільства. З появою нових предметів, явищ виникають нові поняття, а разом з ними – і слова для найменування цих понять. З відмиранням тих чи інших явищ йдуть із вживання або змінюють своє значення слова, що їх називають. Враховуючи все це, словниковий склад загальнонародної мови можна розділити на великі групи: активний словник та пасивний словник.

2. У активний словниковий запасвходять ті повсякденно вживані слова, значення яких відомо всім людям, які говорять мовою. Слова цієї групи позбавлені будь-яких ознак застарілості.

3. До пасивному запасу сліввідносяться такі, які або мають яскраво виражене забарвлення застарілості, або, навпаки, через свою новизну ще не отримали широкої популярності і також не є повсякденно уживаними.

Слова пасивного запасу поділяються, своєю чергою, на застарілі та нові (неологізми).

4. Одну групу застарілих слів становлять такі, які вже зовсім вийшли з вживання у зв'язку зі зникненням тих понять (предметів), які позначали: боярин, віче, стрілець, опричник, голосний (член міської думи), бурмістр та ін. Слова цієї групи називають історизмами.Іншу групу застарілих слів складають архаїзми, тобто. слова, які у розвитку мови замінили синонімами, є іншими найменуваннями тієї самої поняття. До цієї групи належать, наприклад, слова цирульників - перукар; цей - цей; поніже - бо; гість - торгівля; повіки - повіки; поет - поет; комінь - кінь; ланіти – щоки; навчати - підбурювати; одр - ліжко та ін. І ті та інші застарілі слова використовуються у мові художньої літератури як відтворення певної історичної епохи. Вони можуть бути засобом надання промови комічного або іронічного відтінку. Архаїзми входять до складу традиційної поетичної піднесеної лексики (наприклад, слова: брег, ланіти, отрок, оний, очі, сей і т.д.). Вживання історизмів та архаїзмів у спеціальній науково-історичній літературі вже позбавлене особливої ​​стилістичної заданості, оскільки дозволяє лексично точно охарактеризувати описану епоху.

5. Нові слова, що з'являються в мові внаслідок виникнення нових понять, явищ, якостей, називаються неологізмами (від rp. neos – новий + logos – слово). Виниклий разом із новим предметом, річчю, поняттям неологізм не відразу входить у активний склад словника. Коли нове слово стає загальновживаним, загальнодоступним, воно перестає бути неологізмом. Такий шлях пройшли, наприклад, слова радянський, колективізація, колгосп, ланкова, тракторист, комсомолець, ленінець, піонер, мічуринець, метробудівець, цілинник, лунник, космонавт та багато інших. З часом багато з подібних слів також старіють і переходять у пасив мови.

6. Крім неологізмів, що є надбанням загальнонародної мови, виділяються нові слова, утворені тим чи іншим автором. Одні з них увійшли в літературну мову, наприклад: креслення, копальня, маятник, насос, тяжіння, сузір'я та ін (у Ломоносова); промисловість, закоханість, розсіяність, зворушливий (у Карамзіна); згасати (у Достоєвського) і т.д. Інші залишаються у складі про оказіональних авторських утворень. Вони виконують зображувально-виразні функції лише в умовах індивідуального контексту і, як правило, створюються на основі існуючих словотворчих моделей, наприклад: мандолінити, розусміх, серпастий, молоткастий, чемберління та багато інших у Маяковського; буревал, пересахнутися у Б. Пастернака; мохнатинки, Країна Муравія та Муравська країна у А. Твардовського; магічествовать, целофановані та ін. у А. Вознесенського; бокастий, незнайомість, надмир'я, незгининка та інші у Є. Євтушенка. Багато невзуальних слів у А.І. Солженіцина, особливо серед прислівників: готово обернувся, кидко кинулися, нагрудно посміхнувся.

Процес формування лексичної системи мови дуже тривалий та складний. Лексикологія називає два основні шляхи розвитку словникового складу: 1) існування та постійне поповнення слів споконвічних (існуючих давно, споконвіку); 2) запозичення слів з інших мов.

Споконвічно російська лексика

Споконвічно російські слова- Основний пласт лексики російської мови. Під споконвічно російським словом розуміється всяке слово, що виникло в російській мові або успадковане ним з давнішої мови-джерела. За час формування у споконвічно російській лексиці виділяють кілька історичних пластів:

Найдавніший пласт складають індоєвропейськимислова – це слова, мають аналогічну чи подібну семантику і звуковий склад у слов'янських, а й у індійських і західноєвропейських мовами. Так, загальними (або подібними) будуть деякі терміни спорідненості(мати, дочка, син, брат, сестра, дружина), назви тварин(коза, корова, вовк, вівця, бик), рослин(береза, верба, верба, льон), дій(бути, брати, вести, бачити) тощо.

Другий за часом формування пласт споконвіку російської лексики складають слова праслов'янської (загальнослов'янської)мови, успадковані з мови-основи, що існувала до VI ст. н. е. на території, заселеній слов'янськими народами. Загальнослов'янські слова утворюють значний прошарок у споконвічно російській лексиці, є приналежністю та інших слов'янських мов, хоча можуть дещо відрізнятися звуковим оформленням чи семантикою.

Загальнослов'янська лексика включає слова, які називають явища природи(Мороз, буря); рослинний світ(липа, черемха, яблуня, горіх, тополя, корінь, лист, кора, гілка); тваринний світ, птахів(Кінь, віл, кіт, соловей, шпак); продукти харчування(квас, кисіль, сир, сало, каша); предмети побуту, начиння(стіл, цебро, сито); житло та його частини(Хороми, підлога, вікно, поріг, піч); абстрактні поняття(щоправда, щастя, добро, працю); тимчасові поняття та числа(вечір, рік, тиждень, п'ять, сім, сто); якості, властивості, ознаки(старий, швидкий, білий, німий).

Третій пласт споконвічно російської лексики утворюють східнослов'янські, або давньоруськіслова, що виникли у мові східних слов'ян (предків сучасних росіян, українців, білорусів) з VI до XIV ст. Серед слів, відомих лише у східнослов'янських мовах, виділяють назви термінів спорідненості(дядько, падчерка, племінник); назви птахів, тварин(білка, гадюка, галка, зяблик, сніговик); назви різних властивостей, якостей, дій(білявий, жвавий, корявий, бродити, звалитися, коротати); слова з тимчасовим значенням(сьогодні, після, тепер); одиниці рахунку(Сорок, дев'яносто).

Останній пласт – це власне росіянислова, що з'явилися російською після виділення його з давньоруської (після XIV – XV ст.). В інших слов'янських мовах, у тому числі українською та білоруською, їм відповідають іншіслова з тим самим значенням.

Власне російськими є багато найменування дій(Впливати, досліджувати); предметів побуту, продуктів харчування(вилка, обкладинка, варення, коржик); явищ природи, рослин, плодів, тварин, птахів(завірюха, антоновка, грак, курка). Власне російськими є більшість слів із суфіксами -щик- (-чик-), -лк-, -тельств-, -ш(а), -к(а), -ість, -тель:муляр, льотчик, роздягальня, наруга, манікюрниця, лебідка, народність, вогнегасник.

Запозичена лексика

У лексиці сучасної російської чимало запозичених слів. Причини іншомовного запозичення можуть бути зовнішніми (позамовними) та внутрішньомовними.

Основна зовнішняпричина – тісні політичні, торговельно-економічні, промислові та культурні зв'язки між народами. Слова з іншої мови приходять передусім оскільки вони позначають нові речі, нові поняття. Наприклад. з появою у нас таких реалій, як конвеєр, лазер, телевізор, у російську мову увійшли та його найменування.

Внутрішньомовніпричини запозичень у тому, что: 1) Поява іншомовного слова дозволяє усунути полісемію споконвічного слова чи уточнити відповідне поняття (Н.: імпорт експортвм.: ввезення, вивіз(багатозначне слово); джем (варенняу вигляді густої однорідної маси).

2) Іншомовне слово виявляється вигіднішим, якщо наявне до того позначення являло собою описову, неоднослівну назву: автотрасавм. автомобільна дорога, круїзвм. подорож на пароплаві, мотельвм. готель для автотуристів.

3) Сприяти появі нових слів може і мода (Бєлінський назвав це капризами вживання). Так, тяжіння сучасних журналістів до іншомовних слів як до стилістично помітних сприяло широкому використанню слів рейтинг, інавгурація, презентація, консенсус.

Серед запозичень у російській мові виділяють старослов'янизми та запозичення з інших мов.

Старослов'янізм

Особливу роль формуванні російської лексики зіграв старослов'янська мова. Старослов'янська мова була мовою богослужіння та церковних книг. Він став першою літературною мовою слов'ян. Проникаючи в давньоруську мову, елементи старослов'янської лексики зберігали деякі з фонетичних і морфологічних рис, що відрізняють старослов'янізм від російських слів.

Фонетичні ознаки старослов'янізмів:

1) неповногласні поєднання ра, ла, ре, леміж приголосними в одній морфемі замість російських повногласних поєднань оро, оло, ере, ело (оло): (град – місто, влада – волость, брег – берег, чумацький – молочний);

2) поєднання ра, лана початку слова замість росіян ро, ло (рости – зріст, тура – ​​човен);

3) поєднання ждна місці російської ж(З д+j) (Надія – надійний, вождь – ватажок);

4) звук щна місце російської год(з т+j) (освітлення – свічка);

5) початкові голосні евідповідно до російської про, ю – у, а – я (єдиний – один, юродивий – потворний, ягня – ягня);

Морфологічніознаки:

1) приставки пре-, перед-, через-,містять неповногласні поєднання ( перешкода, передбачити, надмірний);воз-, низ-, з-(віддати, скинути,);

2) суфікси: -знь-, -стві(е), -ні(е), -ті(е), -тель, -ств(о ) (Життя, спокій, затемнення, зберігач), суфікси дієприкметників – ащ-, -ящ-, -ущ-, -ющ -( палаючий, лежачий);

3) перші частини складних слів типу благо-, бого-, добро-, жертво-, зло-, сує- (благодатний, богоугодний, чеснота, жертвопринесення, забобони).

Семантичні ознаки:

1) належність слова до релігійного культу, предметів церковного побуту (апостол, євангеліє, престол, хрестити, ряса, кадити);

2) слова абстрактної лексики (беззаконня, воскресити, гріх, надія).

У сучасній російській мові старослов'янизми виконують такі семантичні, стильові та стилістичні функції:

а) є словами нейтрального стилю, загальновживані та витіснили однокореневі російські слова (ворог, шкода, потреба, полон);

б) відносяться до нейтрального стилю, існують паралельно з російськими словами, але розійшлися з ними у значеннях (глава – голова, громадянин – городянин);

в) належать книжковому стилю мови (займати, зазнати, пусте); г) виступають як культові назви і широко поширені в церковній практиці (Владика, брама, порох, різдво);

д) залишаються в рамках книжкового стилю і мають стилістичну функцію високого, поетичного, урочистого (Длань, дерево, злато, вуста, очі).