Стягнення податків з допомогою коштів організацій. Порядок стягнення податку, збору, пені, штрафу з організацій та індивідуальних підприємців. Стягнення недоїмки за рахунок коштів платника податків

Рішення про стягнення податку, збору, страхових внесків, пені, штрафу, відсотків за рахунок коштів (коштовних металів) на рахунках платника податків (платника збору, платника страхових внесків, податкового агента, банку) у банках, а також електронних грошових коштів (далі – рішення про стягнення) формується у разі невиконання (часткового виконання) вимоги про сплату, за винятком коштів на спеціальних виборчих рахунках, спеціальних рахунках фондів референдуму.

При надходженні до податкового органу інформації про відсутність (недостатності) грошових коштів на рахунку платника податків або на кореспондентському рахунку банку відповідно до статті 60 Кодексу або відомостей про відсутність коштів платника податків на рахунках у банку, операції за якими призупинені, відповідно до пункту 5 і статтею Кодексу , податковий орган пізніше наступного дня направляє до банку доручення щодо учасника КДН (у межах чинного рішення про стягнення рахунок коштів на рахунках банках).

Розділи: Податки, оподаткування та податковий облік

Відповідно до п. 1 статті 46 Податкового кодексу (ПК) у разі несплати або неповної сплати податку у встановлений термін обов'язок із сплати податку виконується у примусовому порядку шляхом звернення стягнення на кошти на рахунках платника податків (податкового агента) – організації або індивідуального підприємця у банках.

Стягнення податку провадиться за рішенням податкового органу шляхом направлення до банку, в якому відкрито рахунки платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця, доручення податкового органу на списання та перерахування на бюджетну системуРФ необхідні кошти з рахунків платника податків (податкового агента) - організації чи індивідуального підприємця. Податковий орган спрямовує інкасове доручення до банку, і гроші знімаються з рахунку.

Терміни стягнення

Рішення про стягнення приймається після закінчення терміну, встановленого у вимогі про сплату податку, але не пізніше ніж за 2 місяці після закінчення зазначеного терміну. за загальному правилувимога про сплату податку має бути виконана протягом 10 календарних днів з дати отримання зазначеної вимоги, якщо триваліший період часу для сплати податку не зазначений у цій вимогі. Рішення про стягнення, прийняте після закінчення зазначеного терміну, вважається недійсним та виконання не підлягає.

У такому разі податковий орган може звернутися до суду з позовом про стягнення з платника податків, що належить до сплати суми податку. Заява може бути подана до суду протягом 6 місяців після закінчення терміну виконання вимоги про сплату податку. Пропущений з поважної причини термін подання заяви може бути відновлено судом.

Рішення про стягнення доводиться до відома платника податків упродовж 6 днів після винесення зазначеного рішення. У разі неможливості вручення рішення про стягнення платнику податків (податковому агенту) під розписку або передачі іншим способом, що свідчить про дату його отримання, рішення про стягнення надсилається поштою рекомендованим листом та вважається отриманим після закінчення 6 днів з дня надсилання рекомендованого листа.

Черговість списання коштів банком

Доручення податкового органу на перерахування сум податку спрямовується до банку, у якому відкриті рахунки платника податків, протягом місяця з ухвалення рішення про стягнення і підлягає безумовному виконанню банком у черговості, встановленої статтею 855 Цивільного кодексу (ГК).

Відповідно до цієї статті за наявності на рахунку коштів, сума яких є достатньою для задоволення всіх вимог, пред'явлених до рахунку, списання цих коштів з рахунку здійснюється у порядку надходження розпоряджень клієнта та інших документів на списання (календарна черговість), якщо інше не передбачено законом. При недостатності коштів на рахунку задоволення всіх пред'явлених щодо нього вимог списання коштів здійснюється у наступній черговості:

насамперед здійснюється списання за виконавчими документами, що передбачають перерахування або видачу коштів з рахунку для задоволення вимог про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, а також вимог щодо стягнення аліментів;
у другу чергу провадиться списання за виконавчими документами, що передбачають перерахування або видачу коштів для розрахунків з виплати вихідної допомоги та оплати праці;
у третю чергу проводиться списання за платіжними документами, що передбачають перерахування або видачу коштів для розрахунків з оплати праці, а також за відрахуваннями на Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування та фонди обов'язкового медичного страхування;
у четверту чергу проводиться списання за платіжними документами, що передбачають платежі до бюджету та позабюджетних фондів, відрахування на які не передбачені у третій черзі;
у п'яту чергу провадиться списання за виконавчими документами, що передбачають задоволення інших грошових вимог;
у шосту чергу проводиться списання за іншими платіжними документами у порядку календарної черговості.

Списання коштів з рахунку за вимогами, що належать до однієї черги, провадиться у порядку календарної черговості надходження документів.

Таким чином, доручення податкового органу на перерахування податку має містити вказівку на ті рахунки платника податків, з яких має бути здійснено перерахування податку, та суму, що підлягає перерахуванню.

Розрахункові рахунки, з яких провадиться стягнення

Стягнення податку може здійснюватися з рублевих розрахункових (поточних) рахунків, а за недостатності коштів у рублевих рахунках - з валютних рахунків платника податків.

Стягнення податку з валютних рахунків провадиться в сумі, еквівалентній сумі платежу в рублях за курсом Центрального банкуРФ, встановлений на дату продажу валюти.

При стягненні коштів, що є на валютних рахунках, керівник (заступник керівника) податкового органу одночасно з дорученням податкового органу на перерахування податку спрямовує доручення банку продажу не пізніше наступного дня валюти платника податків. Витрати, пов'язані із продажем іноземної валюти, здійснюються за рахунок платника податків (податкового агента).

Не провадиться стягнення податку з депозитного рахунку платника податків, якщо не закінчився термін дії депозитного договору. За наявності зазначеного договору податковий орган має право дати банку доручення на перерахування після закінчення терміну дії депозитного договору грошових коштів з депозитного рахунку на розрахунковий (поточний) рахунок платника податків (податкового агента), якщо до цього часу не буде виконано направлене до цього банку доручення податкового органу на перерахування податку.

Доручення податкового органу на перерахування податку виконується банком пізніше одного операційного дня, наступного за днем отримання ним зазначеного доручення (при списанні з карбованцевих рахунків), і пізніше 2-х операційних днів, якщо стягнення податку провадиться з валютних рахунків.

При недостатності або відсутності грошових коштів на рахунках у день отримання банком доручення податкового органу на перерахування податку таке доручення виконується в міру надходження коштів на ці рахунки не пізніше одного операційного дня, наступного за днем кожного такого надходження на карбованцеві рахунки, і не пізніше двох операційних днів, що йдуть за днем кожного такого надходження на валютні рахунки. У разі недостатності або відсутності коштів на рахунках або за відсутності інформації про рахунки платника податків податковий орган має право стягнути податок за рахунок іншого майна.

Крім того, допускається як забезпечення виконання обов'язку зі сплати податку зупинення операцій за рахунками платника податків у банках (стаття 76 ПК).

Порядок, встановлений вище, поширюється також на випадки стягнення пені за несвоєчасну сплату податку, а також при стягненні збору та штрафів у випадках, передбачених ПК.

Нова редакція Ст. 46 НК РФ. Стягнення податку, збору, страхових внесків, а також пені, штрафу за рахунок коштів (дорогоцінних металів) на рахунках платника податків (платника збору, платника страхових внесків) - організації, індивідуального підприємця або податкового агента - організації, індивідуального підприємця у банках, а також за рахунок його електронних коштів

1. У разі несплати або неповної сплати податку у встановлений строк обов'язок зі сплати податку виконується у примусовому порядку шляхом звернення стягнення на кошти (дорогоцінні метали) на рахунках платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця у банках та його електронні кошти крім коштів на спеціальних виборчих рахунках, спеціальних рахунках фондів референдуму.

1.1. У разі несплати або неповної сплати у встановлений термін податку, що підлягає сплаті учасником договору інвестиційного товариства - керуючим товаришем, відповідальним за ведення податкового обліку (далі у цій статті - керуючий товариш, відповідальний за ведення податкового обліку), згідно з виконанням договору інвестиційного товариства ( за винятком податку на прибуток організацій, що виникає у зв'язку з участю даного товариша в договорі інвестиційного товариства), обов'язок щодо сплати цього податку виконується у примусовому порядку шляхом звернення на грошові кошти (дорогоцінні метали) на рахунках інвестиційного товариства.

За відсутності чи недостатності коштів (дорогоцінних металів) на рахунках інвестиційного товариства стягнення провадиться з допомогою коштів (дорогоцінних металів) на рахунках керівників товаришів. При цьому насамперед стягнення звертається на кошти (дорогоцінні метали) на рахунках керівника товариша, відповідального за ведення податкового обліку.

За відсутності чи недостатності грошових коштів (дорогоцінних металів) на рахунках керівників товаришів стягнення звертається на кошти (дорогоцінні метали) на рахунках товаришів пропорційно долі кожного з них у спільному майні товаришів, що визначається на дату виникнення заборгованості.

2. Стягнення податку провадиться за рішенням податкового органу (далі у цій статті - рішення про стягнення) шляхом направлення на паперовому носії або в електронній формі до банку, в якому відкриті рахунки платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця, доручення податкового органу списання та перерахування до бюджетної системи Російської Федераціїнеобхідних коштів з рахунків платника податків (податкового агента) – організації або індивідуального підприємця.

Форма та порядок направлення до банку доручення податкового органу на списання та перерахування коштів з рахунків платника податків (податкового агента) – організації або індивідуального підприємця, а також доручення податкового органу на переказ електронних грошових коштів платника податків (податкового агента) – організації або індивідуального підприємця до бюджетної систему Російської Федерації на паперовому носії встановлюються федеральним органом виконавчої, уповноваженим з контролю та нагляду у сфері податків і зборів. Формати зазначених доручень затверджуються федеральним органом виконавчої, уповноваженим з контролю та нагляду у сфері податків і зборів, за погодженням з Центральним банком Російської Федерації.

Порядок направлення до банку доручення податкового органу на списання та перерахування до бюджетної системи Російської Федерації грошових коштів з рахунків платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця, а також доручення податкового органу на переказ електронних грошових коштів платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця в електронній формі встановлюється Центральним банком Російської Федерації за погодженням з федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим з контролю та нагляду у сфері податків та зборів.

3. Рішення про стягнення приймається після закінчення терміну, встановленого у вимогі про сплату податку, але не пізніше двох місяців після закінчення зазначеного строку. Рішення про стягнення, прийняте після закінчення зазначеного терміну, вважається недійсним та виконання не підлягає. У цьому випадку податковий орган може звернутися до суду із заявою про стягнення з платника податків (податкового агента) – організації або індивідуального підприємця, що належить до сплати суми податку. Заява може бути подана до суду протягом шести місяців після закінчення терміну виконання вимоги про сплату податку. Пропущений з поважної причини термін подання заяви може бути відновлено судом.

Рішення про стягнення доводиться до відома платника податків (податкового агента) – організації або індивідуального підприємця протягом шести днів після винесення зазначеного рішення.

У разі неможливості вручення рішення про стягнення платнику податків (податковому агенту) під розписку або передачі іншим способом, що свідчить про дату його отримання, рішення про стягнення надсилається поштою рекомендованим листом та вважається отриманим через шість днів з дня направлення рекомендованого листа.

3.1. При недостатності або відсутності грошових коштів на рахунках та електронних коштів платника податків (податкового агента) - організації або за відсутності інформації про рахунки (реквізити корпоративних електронних засобів платежу, що використовуються для переказів електронних грошових коштів) стягнення суми податку, що не перевищує п'яти мільйонів рублів, провадиться у порядку, встановленому бюджетним законодавством Російської Федерації, з допомогою коштів, відбитих на особових рахунках зазначеного платника податків (податкового агента) - організації.

Для стягнення податку відповідно до абзацу першого цього пункту податковий орган надсилає рішення про стягнення на паперовому носії або в електронній формі до органу, що здійснює відкриття та ведення особових рахунків відповідно до бюджетного законодавства Російської Федерації, за місцем відкриття особового рахунку платника податків (податкового агента) .

При невиконанні платником податків (податковим агентом) - організацією рішення податкового органу про стягнення протягом трьох місяців з дня його надходження до органу, який здійснює відкриття та ведення особових рахунків відповідно до бюджетного законодавства Російської Федерації, цей орган інформує про це податковий орган, який направив йому рішення про стягнення протягом десяти днів після закінчення зазначеного терміну на паперовому носії або в електронній формі.

Форма, формат та порядок направлення в органи, що здійснюють відкриття та ведення особових рахунків відповідно до бюджетного законодавства Російської Федерації, рішення про стягнення за рахунок грошових коштів, відображених на особових рахунках платника податків (податкового агента) - організації, що затверджуються федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим з контролю та нагляду у сфері податків і зборів, за погодженням з Федеральним казначейством.

Форма, формат та порядок направлення повідомлення про невиконання рішення про стягнення за рахунок коштів, відображених на особових рахунках платника податків (податкового агента) органами, що здійснюють відкриття та ведення особових рахунків відповідно до бюджетного законодавства Російської Федерації, податковим органам затверджуються Федеральним казначейством за погодженням з федеральним органом виконавчої, уповноваженим з контролю та нагляду у сфері податків і зборів.

4. Доручення податкового органу перерахування сум податку бюджетну систему Російської Федерації іде до банку, у якому відкриті рахунки платника податків (податкового агента) - організації чи індивідуального підприємця, і підлягає безумовному виконанню банком у черговості, встановленої цивільним законодавством Російської Федерации.

4.1. Дія доручення податкового органу на списання та перерахування коштів з рахунків платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця, а також доручення податкового органу на переказ електронних грошових коштів платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця до бюджетної системи Російської Федерації зупиняється:

за рішенням податкового органу про зупинення дії відповідного доручення при прийнятті податковим органом рішення відповідно до ;

при надходженні від судового пристава-виконавця ухвали про накладення арешту на кошти (електронні кошти) платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця, що перебувають у банках;

за рішенням вищого податкового органу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Дія доручення податкового органу на списання та перерахування коштів з рахунків платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця, а також доручення податкового органу на переказ електронних грошових коштів платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця до бюджетної системи Російської Федерації відновлюється за рішенню податкового органу про скасування призупинення дії відповідного доручення.

Податкові органи приймають рішення про відкликання не виконаних (повністю або частково) доручень на списання та перерахування коштів з рахунків платників податків (податкових агентів) - організацій або індивідуальних підприємців або доручень на переказ електронних грошових коштів платників податків (податкових агентів) - організацій або індивідуальних підприємців бюджетну систему Російської Федерації у випадках:

зміни строку сплати податку та збору, а також пені та штрафу відповідно до глави 9 цього Кодексу;

виконання обов'язку зі сплати податків, зборів, пені, штрафів, передбачених цим Кодексом відсотків, у тому числі у зв'язку з проведеним заліком у рахунок погашення недоїмки та заборгованості з пені та штрафів відповідно до ;

списання недоїмки, заборгованості з пені та штрафів, відсотків, передбачених главою 9, а також визнаних безнадійними до стягнення відповідно до ;

зменшення сум податку, збору, пені за уточненою податковою декларацією, поданою відповідно до ;

надходження до податкового органу від банку інформації про залишки грошових коштів на інших рахунках (залишках електронних грошових коштів) платника податків відповідно до та з метою стягнення за прийнятим відповідно до пункту 3 цієї статті рішенням про стягнення.

Форми та порядок направлення до банку зазначених у цьому пункті рішень податкового органу на паперовому носії встановлюються федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим з контролю та нагляду у сфері податків та зборів. Формати зазначених рішень затверджуються федеральним органом виконавчої, уповноваженим з контролю та нагляду у сфері податків і зборів, за погодженням з Центральним банком Російської Федерації.

Порядок направлення до банку зазначених у цьому пункті рішень податкового органу в електронній формі затверджується Центральним банком Російської Федерації за погодженням з федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим з контролю та нагляду у сфері податків та зборів.

5. Доручення податкового органу на перерахування податку має містити вказівку на ті рахунки платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця, з яких має бути здійснено перерахування податку, та на суму, що підлягає перерахуванню.

Стягнення податку може здійснюватися з карбованцевих розрахункових (поточних) рахунків, за недостатності або відсутності коштів на карбованцевих рахунках - з валютних рахунків, а за недостатності або відсутності коштів на валютних рахунках - з рахунків у дорогоцінних металах платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця , якщо інше не передбачено цією статтею.

Стягнення податку з валютних рахунків платника податків (податкового агента) - організації чи індивідуального підприємця провадиться у сумі, еквівалентній сумі платежу у рублях за курсом за Центральний банк Російської Федерації, встановленому на дату продажу валюти. При стягненні податку з валютних рахунків керівник (заступник керівника) податкового органу поряд з дорученням податкового органу на перерахування податку спрямовує доручення банку на продаж не пізніше наступного дня іноземної валюти платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця та перерахування у цей же термін грошових коштів від продажу іноземної валюти на суму підлягає стягненню податку розрахунковий (поточний) рахунок платника податків (податкового агента). Витрати, пов'язані із продажем іноземної валюти, здійснюються за рахунок платника податків (податкового агента).

Стягнення податку з рахунків у дорогоцінних металах платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця провадиться з вартості дорогоцінних металів, еквівалентної сумі платежу рублях. У цьому вартість дорогоцінних металів визначається з облікової ціни дорогоцінні метали, встановленої Центральним банком Російської Федерації на дату продажу дорогоцінних металів. При стягненні податку з рахунків у дорогоцінних металах керівник (заступник керівника) податкового органу поряд з дорученням податкового органу на перерахування податку надсилає банку доручення на продаж не пізніше наступного дня дорогоцінних металів платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця у розмірі доручення на перерахування податку, та перерахування у цей же строк коштів від продажу дорогоцінних металів на розрахунковий (поточний) рахунок платника податків (податкового агента). Витрати, пов'язані з продажем дорогоцінних металів здійснюються за рахунок платника податків (податкового агента).

Не провадиться стягнення податку з депозитного рахунку (вкладу у дорогоцінних металах) платника податків (податкового агента), якщо не закінчився термін дії депозитного договору (договору банківського вкладу у дорогоцінних металах).

За наявності депозитного договору податковий орган має право дати банку доручення на перерахування після закінчення терміну дії депозитного договору грошових коштів з депозитного рахунку на розрахунковий (поточний) рахунок платника податків (податкового агента), якщо до цього часу не буде виконано направлене до цього банку доручення податкового органу на перерахування податку.

За наявності договору банківського вкладу в дорогоцінних металах податковий орган має право дати банку доручення на продаж дорогоцінних металів у розмірі, необхідному для виконання доручення на перерахування податку, після закінчення терміну дії зазначеного договору та перерахування коштів від продажу дорогоцінних металів у сумі підлягає стягненню на (поточний) рахунок платника податків (податкового агента), якщо до цього часу не буде виконано направлене до цього банку доручення податкового органу на перерахування податку.

Форми та формати доручень податкових органів банкам на продаж іноземної валюти та дорогоцінних металів платників податків (податкових агентів) - організацій, індивідуальних підприємців затверджуються федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим з контролю та нагляду у сфері податків і зборів, за погодженням з Центральним банком Російської Федерації.

6. Доручення податкового органу на перерахування податку виконується банком не пізніше одного операційного дня, наступного за днем отримання ним зазначеного доручення, якщо стягнення податку провадиться з карбованцевих рахунків, не пізніше двох операційних днів, якщо стягнення податку провадиться з валютних рахунків, якщо це не порушує порядок черговості платежів, встановлений цивільним законодавством Російської Федерації, і пізніше двох операційних днів, якщо стягнення податку провадиться з рахунків у дорогоцінних металах.

При недостатності або відсутності грошових коштів (дорогоцінних металів) на рахунках платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця в день отримання банком доручення податкового органу на перерахування податку таке доручення виконується в міру надходження коштів (дорогоцінних металів) на ці рахунки не пізніше одного операційного дня, наступного за днем кожного такого надходження на карбованцеві рахунки, пізніше двох операційних днів, наступних за днем кожного такого надходження на валютні рахунки, якщо це порушує порядок черговості платежів, встановлений цивільним законодавством Російської Федерації, і пізніше двох операційних днів, наступних за днем кожного такого надходження на рахунки у дорогоцінних металах.

6.1. За недостатності чи відсутності коштів на рахунках платника податків (податкового агента) - організації чи індивідуального підприємця податковий орган має право стягнути податок з допомогою електронних коштів.

Стягнення податку за рахунок електронних грошових коштів платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця провадиться шляхом направлення до банку, в якому знаходяться електронні кошти, доручення податкового органу на переказ електронних грошових коштів на рахунок платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця у банку.

Доручення податкового органу на переказ електронних грошових коштів має містити вказівку реквізитів корпоративного електронного засобу платежу платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця, з використанням якого має бути здійснено переказ електронних грошових коштів, зазначення суми, що підлягає переказу, а також реквізитів рахунку платника податків агента) - організації чи індивідуального підприємця.

Стягнення податку може здійснюватися з допомогою залишків електронних коштів у рублях, а за їх недостатності з допомогою залишків електронних коштів у іноземній валюті. У разі стягнення податку за рахунок залишків електронних грошових коштів в іноземній валюті та зазначення у дорученні податкового органу на переказ електронних грошових коштів валютного рахунку платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця банк здійснює переказ електронних грошових коштів на цей рахунок.

При стягненні податку за рахунок залишків електронних грошових коштів в іноземній валюті та зазначенні в дорученні податкового органу на переказ електронних грошових коштів рубльового рахунку платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця керівника (заступника керівника) податкового органу одночасно з дорученням податкового органу на переказ електронних грошових коштів спрямовує доручення банку продаж не пізніше наступного дня іноземної валюти платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця. Витрати, пов'язані із продажем іноземної валюти, здійснюються за рахунок платника податків (податкового агента). Банк здійснює переказ електронних коштів на карбованцевий рахунок платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця у сумі, еквівалентній сумі платежу в рублях за курсом Центрального банку Російської Федерації, встановленому на дату переказу електронних грошових коштів.

При недостатності чи відсутності електронних коштів платника податків (податкового агента) - організації чи індивідуального підприємця на день отримання банком доручення податкового органу на переказ електронних коштів таке доручення виконується принаймні отримання електронних коштів.

Доручення податкового органу на переказ електронних грошових коштів виконується банком не пізніше одного операційного дня, наступного за днем отримання ним зазначеного доручення, якщо стягнення податку провадиться за рахунок залишків електронних грошових коштів у рублях, і не пізніше двох операційних днів, якщо стягнення податку провадиться за рахунок залишків електронних коштів у іноземній валюті.

7. При недостатності або відсутності грошових коштів (дорогоцінних металів) на рахунках платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця або його електронних коштів або за відсутності інформації про рахунки платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця або інформації про реквізити його корпоративного електронного засобу платежу, що використовується для переказів електронних коштів, податковий орган має право стягнути податок за рахунок іншого майна платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця відповідно до статті 47 цього Кодексу.

Щодо податку на прибуток організацій за консолідованою групою платників податків податковий орган має право стягнути податок за рахунок іншого майна одного або кількох учасників цієї групи за недостатності або відсутності грошових коштів (дорогоцінних металів) на рахунках у банках усіх учасників зазначеної консолідованої групи платників податків або їх електронних грошових коштів або за відсутності інформації про рахунки цих осіб або інформації про реквізити їх корпоративних електронних засобів платежу, які використовуються для переказів електронних коштів.

Положення абзацу першого цього пункту застосовуються щодо платника податків (податкового агента) - організації при вступі до податкового органу повідомлення органу, що здійснює відкриття та ведення особових рахунків відповідно до бюджетного законодавства Російської Федерації, про неможливість виконання рішення податкового органу про стягнення за рахунок коштів, відображених на особових рахунках платника податків (податкового агента)-організації.

7.1. Звернення стягнення на майно учасників договору інвестиційного товариства відповідно до допускається лише у разі відсутності або недостатності грошових коштів (дорогоцінних металів) на рахунках, залишків електронних коштів у банках інвестиційного товариства, керуючих товаришів та товаришів.

8. При стягненні податку податковим органом може бути застосовано в порядку та на умовах, встановлених статтею 76 цього Кодексу, зупинення операцій за рахунками платника податків (податкового агента) - організації або індивідуального підприємця в банках або зупинення переказів електронних коштів.

8.1. З дня відгуку у кредитної організаціїліцензії на здійснення банківських операцій стягнення податку за рахунок коштів (дорогоцінних металів) на рахунках у такій кредитній організації провадиться з урахуванням положень Федерального закону"Про банки та банківську діяльність" та Федерального закону від 26 жовтня 2002 року N 127-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)".

9. Положення цієї статті застосовуються також при стягненні пені за несвоєчасну сплату податку, страхових внесків.

10. Положення цієї статті застосовуються також у разі стягнення збору, страхових внесків та штрафів у випадках, передбачених цим Кодексом.

11. Положення цієї статті застосовуються при стягненні податку на прибуток організацій по консолідованій групі платників податків, відповідних пені та штрафів за рахунок коштів (дорогоцінних металів) на рахунках у банках учасників цієї групи з урахуванням таких особливостей:

1) стягнення податку з допомогою коштів (дорогоцінних металів) на рахунках у банках насамперед провадиться з допомогою коштів (дорогоцінних металів) відповідального учасника консолідованої групи платників податків;

2) при недостатності (відсутності) грошових коштів (дорогоцінних металів) на рахунках у банках у відповідального учасника консолідованої групи платників податків для стягнення усієї суми податку стягнення невиплатної суми податку, що залишилася, здійснюється за рахунок коштів (дорогоцінних металів) у банках групи, у своїй податковий орган самостійно визначає послідовність такого стягнення виходячи з наявної в нього інформації про платників податків. Підставою для стягнення податку у разі є вимога, спрямоване відповідальному учаснику консолідованої групи платників податків. У разі недостатності (відсутності) грошових коштів (дорогоцінних металів) на рахунках у банках учасника консолідованої групи платників податків при стягненні податку в порядку, передбаченому цим підпунктом, стягнення невитягнутої суми, що залишилася, проводиться за рахунок грошових коштів (дорогоцінних металів) групи;

3) при сплаті податку, у тому числі частково, одним із учасників консолідованої групи платників податків процедура стягнення у сплаченій частині припиняється;

4) на учасника консолідованої групи платників податків, щодо якого винесено рішення про стягнення податку на прибуток організацій за консолідованою групою платників податків, поширюються права та гарантії, передбачені цією статтею для платників податків;

5) рішення про стягнення приймається у порядку, встановленому цією статтею, після закінчення терміну, встановленого у вимогі про сплату податку, направленого відповідальному учаснику консолідованої групи платників податків, але не пізніше шести місяців після закінчення зазначеного строку. Рішення про стягнення, прийняте після закінчення зазначеного терміну, вважається недійсним та виконання не підлягає. У цьому випадку податковий орган може звернутися до суду за місцем ухвалення відповідального учасника консолідованої групи платників податків на облік у податковому органі із заявою про стягнення податку одночасно з усіх учасників консолідованої групи платників податків. Така заява може бути подана до суду протягом шести місяців після закінчення строку на стягнення податку, встановленого цією статтею. Пропущений з поважної причини термін подання заяви може бути відновлено судом;

6) рішення про стягнення, прийняте щодо відповідального учасника або іншого учасника консолідованої групи платників податків, дії або бездіяльність податкових органів та їх посадових осіб під час здійснення процедури стягнення можуть бути оскаржені такими учасниками на підставах, пов'язаних із порушенням порядку здійснення процедури стягнення.

Коментар до статті 46 НК РФ

Відповідно до п. 26 ст. 1 Закону N 137-ФЗ ст. 46 НК РФ, яка встановлює порядок стягнення податку, збору, а також пені та штрафів за рахунок грошових коштів, що знаходяться на рахунках платника податків (платника зборів) - організації, індивідуального підприємця або податкового агента - організації, індивідуального підприємця в банках (далі - Порядок стягнення) , викладена у новій редакції

Розглянемо нововведення текст цієї статті.

Змінено термін, протягом якого до платника податків (податкового агента) доводиться рішення про стягнення з п'яти до шести днів (п. 3 ст. 46 ПК РФ, у редакції Закону N 137-ФЗ).

У п. 4 ст. 46 НК РФ (в ред. Закону N 137-ФЗ) закріплено термін направлення податковим органом до банку доручення податкового органу на перерахування стягнених сум до бюджетної системи РФ.

Зауважимо, що ст. 46 НК РФ (у редакції, що діє до набрання чинності Законом N 137-ФЗ) не встановлювала термін направлення до банку інкасового доручення та не визначає наслідки направлення такого доручення пізніше дати винесення рішення про стягнення.

Відсутність цієї норми призводило до спроб платника податків оскаржити дії податкового органу, що висловилися у напрямі інкасових доручень про стягнення податків у банк, поза 60-денного терміну після закінчення терміну виконання вимоги про сплату податку.

Зауважимо, що арбітражні суди переважно у цьому питанні не підтримували платників податків.

Суть справи.

Податковий орган направив на адресу платника податків вимоги про сплату податку та пені. У зв'язку з невиконанням вимог відповідно до ст. 46 НК РФ податковим органом прийнято рішення про стягнення податку за рахунок коштів платника податків.

За невиконання платником податків вимоги податковий орган направив до банку платника податків інкасові доручення.

Платник податків звернувся до арбітражний судіз заявою про визнання недійсними дій щодо спрямування інкасових доручень про стягнення податків до банку. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що направлення інкасового доручення за межами 60 днів після закінчення строку виконання вимоги про сплату податку є порушенням п. 3 ст. 46 НК РФ. Таке інкасове доручення виконанню не підлягає; при направленні вимоги порушено ст. , .

Позиція суду.

Відповідно до ст. 46 НК РФ у разі несплати податку у встановлений термін обов'язок зі сплати податку виконується примусово шляхом звернення на грошові кошти платника податків або податкового агента на рахунках у банках.

Стягнення провадиться за рішенням податкового органу шляхом направлення до банку, в якому відкрито рахунки платника податків або податкового агента, інкасового доручення на списання та перерахування до відповідних бюджетів необхідних коштів з рахунків платника податків або податкового агента.

Рішення про стягнення приймається після закінчення терміну, встановленого для виконання обов'язку щодо сплати податку, але не пізніше ніж за 60 днів після закінчення терміну виконання вимоги про сплату податку.

Касаційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ст. 46 НК РФ не встановлює термінів, протягом яких податковий орган має направити до банку інкасове доручення на перерахування податку.

Доводи, що стосуються порушень податковим органом, не приймаються, оскільки законність та обґрунтованість їх платником податків не заперечувалась.

За таких обставин суд касаційної інстанції вважає правомірними дії податкового органу щодо примусового виконання обов'язку щодо сплати податку шляхом виставлення інкасових доручень на списання у безперечному порядку податку та пені.

(Постанова ФАС Західно-Сибірського округу від 4 липня 2005 р. N Ф04-8895/2005 (12628-А27-37).)

Аналогічна позиція висловлювалася також у Постанові ФАС Північно-Західного округу від 18 жовтня 2005 N А66-1077/2005, Постанові ФАС Уральського округу від 21 січня 2005 N Ф09-5945/04-АК.

У той самий час у арбітражної практиці висловлювалося і протилежне мнение. Так, у Постанові ФАС Далекосхідного округу від 13 жовтня 2004 р. N Ф03-А51/04-2/2108 зазначено: "... спірні інкасові доручення направлені податковим органом платнику податків з порушенням строку, встановленого статтею 46 НК РФ... суд перший інстанції зробив обґрунтований висновок про визнання їх такими, що не підлягають виконанню".

Ухвалення нової редакції ст. 46 НК РФ зніме правову невизначеність у частині термінів направлення в банк інкасового доручення та не визначає наслідки направлення такого доручення пізніше дати винесення рішення про стягнення.

Інший коментар до Ст. 46 Податкового кодексу Російської Федерації

1. Відповідно до невиконання обов'язку зі сплати податку є підставою для застосування заходів примусового виконання обов'язку щодо сплати податку, передбачених Кодексом (див. коментар до ст. 45 Кодексу).

Порядок стягнення заборгованості з податків, пені, штрафу за підсумками камеральної перевірки, в які терміни та в якому порядку податковий орган може стягнути зазначені суми з платника податків, який строк позовної давності за їх стягненням, після закінчення яких податковий орган вже не зможе стягнути з платника податків що перериває протягом терміну давності?

Відповідь

Терміни виконання рішення про стягнення недоїмки з податків, підстави для зупинення та строк давності стягнення недоїмки розкрито у рекомендації нижче.

Недоїмка з податку, штрафи та пені починають стягуватися податковим органом протягом 2 місяців із дня закінчення терміну від часу їх сплати виходячи з вимоги (п.3 ст.46 НК РФ).

Якщо з дня закінчення терміну виконання вимоги про сплату податку, пені або штрафу пройшло більше 3 років, то платник податків має право в судовому порядку визнати заборгованість неможливою до стягнення (пп.4 п.1 ст.59 НК РФ).

Обґрунтування даної позиції наведено нижче у матеріалах «Системи Юрист» та «Системи Головбух» .

« Виконання рішення про стягнення

Рішення про примусове стягнення недоїмки виконується через банк, у якому в організації відкрито рахунок*. Інспекція повинна направити в цей банк доручення на перерахування податку (страхового внеску, штрафу, пені) до бюджету (п. 2, 4, 10 ст. 46 НК РФ). Банк зобов'язаний виконати це доручення пізніше наступного операційного дня. Якщо повного погашення недоїмки грошей на рахунку організації недостатньо, доручення буде поміщено картотеку неоплачених розрахункових документів. У цьому випадку недоїмка погашатиметься поступово, у міру надходження грошей на рахунок організації. Залишок коштів на погашення недоїмки банк визначить відповідно до черговості, встановленої цивільним законодавством. Такі правила встановлені пунктами 6, 10 статті 46 Податкового кодексу РФ та пунктом 2 статті 855 Цивільного кодексу РФ.

При нестачі грошей на карбованцевому банківському рахунку та наявності в організації валютного рахунку недоїмка може бути стягнута за рахунок валютних коштів. Для цього податкова інспекція має дати банку доручення на продаж валюти. Сума недоїмки, що погашається з допомогою валютних коштів, визначається за курсом Банку Росії на дату продажу валюти. Такий порядок передбачено пунктами 5, 10 статті 46 таки Податкового кодексу РФ. Витрати, пов'язані з продажем валюти, покриваються з допомогою організації. Їх можна врахувати і при розрахунку податку на прибуток (підп. 15 п. 1 ст. 265 НК РФ), і при розрахунку єдиного податку з різниці між доходами та витратами при спрощенні (підп. 9 п. 1 ст. 346.16 НК РФ).

Стягувати недоїмку з допомогою коштів, розміщених на депозитному рахунку організації, до закінчення терміну депозитного договору податковим інспекціям заборонено (абз. 4 п. 5, п. 10ст. 46 НК РФ). Однак після закінчення дії депозитного договору інспекція має право доручити банку перевести кошти з депозитного на розрахунковий рахунок для покриття недоїмки. Це можливо, якщо депозитний та розрахунковий рахунки знаходяться в одному банку, а вимога про стягнення недоїмки з розрахункового рахунку на момент закриття депозитного договору не була виконана. Такі роз'яснення містяться у листі ФНП Росії від 31 серпня 2015 р. № СА-4-8/15316.

Якщо коштів на карбованцевих і валютних банківських рахунках недостатньо, інспекція має право звернути стягнення на електронні кошти організації. І тому вона направить до банку, у якому перебувають електронні кошти, доручення з їхньої переведення з цього приводу платника податків у банку. За аналогією із коштами на банківських рахунках спочатку стягуються електронні кошти у рублях, а разі їх браку - в іноземній валюті. Причому валютні кошти банк має перевести на валютний рахунок організації, зазначений у дорученні інспекції. Якщо в дорученні зазначений тільки рубльовий рахунок, керівник інспекції одночасно з дорученням на переказ електронних коштів повинен направити до банку доручення на продаж пізніше наступного дня валюти організації. Витрати, пов'язані з продажем валюти, покриваються з допомогою організації. Банк повинен виконати доручення з електронних грошових коштів у рублях не пізніше одного операційного дня з дня отримання доручення, а за коштами у валюті - не пізніше двох операційних днів. Якщо електронних коштів на повного погашення недоїмки все-таки недостатньо, банк виконуватиме доручення у міру отримання електронних коштів організації-боржника.

Такий порядок передбачено у пунктах 6.1, 10 статті 46 Податкового кодексу РФ.

За відсутності грошей на банківських рахунках інспекція має право стягнути недоїмку з особових рахунків організації – одержувача бюджетних коштів (п. 3.1, 10 ст. 46 ПК РФ, ст. 220.1 Бюджетного кодексу РФ). Без рішення суду інспекція може стягнути кошти з особового рахунку, якщо сума заборгованості не перевищує 5 млн. руб. Якщо заборгованість більше, її стягнення знадобиться судове рішення (подп. 1 п. 2, п. 9 ст. 45 НК РФ).

Є два види спеціальних рахунків, з яких податкова інспекція немає права стягувати недоїмку. Це виборчі рахунки та рахунки фондів референдуму (п. 1, 10 ст. 46 НК РФ). Такі рахунки призначені для ведення виборчих кампаній (проведення референдумів), вони мають строго цільове призначення, тому інспекції не можуть вилучати кошти, зараховані на ці рахунки.

Призупинення та відкликання рішення про стягнення

Припинити виконання рішення про стягнення недоїмки можуть у трьох випадках. Перший: інспекція надала розстрочення чи відстрочення зі сплати податку (страхового внеску). Другий: суд (судовий пристав) наклав арешт на кошти платника податків у банках. І третій випадок: рішення призупинити стягнення недоїмки виніс найвищий податковий орган.

Інспекція має відкликати рішення про стягнення у таких випадках*:

Термін сплати податків, страхових внесків, зборів, пені, штрафів змінився відповідно до глави 9 Податкового кодексу РФ;

Недоїмку погашено (у т. ч. заліком надміру сплачених сум у рахунок погашення недоїмки);

Недоїмка визнана безнадійною до стягнення та списана;

Платник податків подав уточнену декларацію (розрахунок), за даними якої він має сплатити меншу суму податку (страхового внеску);

Банк надіслав інспекції інформацію про залишки коштів на інших рахунках платника податків, які можуть бути використані для сплати недоїмки.

Про це йдеться у пунктах 4.1, 10 статті 46 Податкового кодексу РФ.

Стягнення з допомогою майна

Якщо недоїмка не погашена з допомогою коштів (зокрема. електронних), інспекція може стягнути її з допомогою іншого майна організації (п. 7, 10 ст. 46, ст. 47 НК РФ).

Рішення про стягнення за рахунок іншого майна може бути ухвалене протягом одного року після закінчення терміну виконання вимоги про сплату податку (страхового внеску, штрафу, пені)*. Рішення, прийняте після закінчення зазначеного терміну, вважається недійсним та виконання не підлягає. Однак у цьому випадку податкова інспекція має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної до сплати суми податку (страхового внеску). Термін, відпущений податковій інспекції для подання позовної заяви, становить два роки від дня закінчення терміну виконання вимоги про сплату податку (страхового внеску, збору, штрафу, пені). Проте суд може продовжити цей термін, якщо податкова інспекція пропустила його з поважних причин. Такий порядок передбачено пунктами 1, 9 статті 47 таки Податкового кодексу РФ.

Стягнення недоїмки з допомогою іншого майна провадиться судовим приставом-виконавцем за рішенням і підставі постанови податкової інспекції (абз. 2 п. 1, п. 9ст. 47 НК РФ). Форми рішення та постанови про стягнення затверджено наказом ФНС Росії від 13 лютого 2017 року № ММВ-7-8/179. Перелік майна, яке може бути стягнуто рахунок погашення недоїмки, наведено у пункті 5 статті 47 Податкового кодексу РФ. Організація має право вказати на майно, яке слід стягнути насамперед, однак остаточне рішення про черговість стягнення приймає судовий пристав (п. 5 ст. 69 Закону від 2 жовтня 2007 р. № 229-ФЗ).

Стягнення недоїмки через суд

У судовому порядку стягуються недоїмки*:

З організацій, яким відкритий особовий рахунок, якщо розмір заборгованості перевищує 5 млн. руб. (Підп. 1 п. 2 ст. 45 НК РФ);

Виникли внаслідок перекваліфікації угод, статусу чи характеру діяльності організації (подп. 3 п. 2 ст. 45 НК РФ);

Виникли внаслідок перевірок правильності застосування цін у угодах між взаємозалежними особами (підп. 4 п. 2 ст. 45 НК РФ).

Крім того, в судовому порядку стягуються недоїмки з організацій, які є взаємозалежними до організацій, у яких ці недоїмки виникли. Причому йдеться лише про недоїмки, що виникли за підсумками податкових перевірок та непогашених протягом трьох місяців.

Стягнення недоїмки з взаємозалежних організацій можливе у таких випадках*:

Якщо їх банківські рахунки надходить виручка за товари (робіт, послуги), реалізовані організаціями, які виникла недоїмка (зокрема якщо виручка надходить через сукупність взаємозалежних операцій з участю осіб, які визнаються взаємозалежними);

Якщо організація, у якої виникла недоїмка, дізнавшись про призначення виїзної або проведення камеральної перевірки, передала взаємозалежній організації кошти чи інше майно, внаслідок чого стягнення недоїмки стало неможливим.

Підстави для стягнення недоїмки із взаємозалежних організацій визначено у підпункті 2 пункту 2 статті 45 Податкового кодексу РФ».

Стягнення податку (збору, пені, штрафу) з допомогою коштів на рахунках організації чи індивідуального підприємця (за ст. 46 НК РФ)

1. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО СПОЛУЧЕННЯ

1.1. Чи правомірно примусове стягнення з допомогою коштів на рахунках банках, якщо рішення про таке стягнення інспекція винесла до закінчення терміну добровільне виконання вимоги про сплату податку (п. 3 ст. 46, п. 4 ст. 69 НК РФ)?

1.2. Чи є правомірним примусове стягнення за рахунок коштів на рахунках у банках, якщо рішення про таке стягнення інспекція винесла в останній день терміну на добровільне виконання вимоги (п. 3 ст. 46, п. 4 ст. 69 НК РФ)?

1.3. Чи є правомірним стягнення за рахунок коштів на рахунках у банках, якщо рішення про таке стягнення доведено до відома платника податків з порушенням шестиденного терміну (п. п. 3, 4 ст. 46 НК РФ)?

Відповідно до п. 4 ст. 69 НК РФ вимогу про сплату податку має бути виконано протягом 8 робочих днів (до 02.09.2010 - протягом 10 календарних днів) з дати його отримання, якщо більш тривалий період часу для сплати податку не зазначено у цій вимогі. Рішення про стягнення податку за рахунок коштів на рахунках платника податків у банку приймається податковим органом після закінчення терміну, встановленого у вимогі про сплату податку (п. 3 ст. 46 НК РФ).

Податковий кодекс РФ не містить роз'яснень щодо того, чи є законним стягнення за рахунок коштів на рахунках у банках, якщо рішення про стягнення прийнято до закінчення терміну на добровільне виконання вимоги про сплату податку.

Офіційної позиції немає.

Є ухвали судів, згідно з якими стягнення за рахунок коштів є незаконним, якщо інспекція прийняла рішення про стягнення до закінчення строку на добровільне виконання вимоги про сплату податку.

У той самий час є судові акти, за якими стягнення з допомогою коштів виходячи з рішення, прийнятого до закінчення терміну виконання вимоги, є законним, якщо кошти мало списувалися до закінчення цього терміна.

Детальніше див.

Позиція 1.Стягнення з допомогою коштів виходячи з рішення, винесеного до закінчення терміну добровільне виконання вимоги, є незаконним

Ухвала ФАС Східно-Сибірського округу від 31.08.2012 у справі N А78-10449/2011

Суд дійшов висновку про те, що інспекція порушила процедуру примусового стягнення, оскільки рішення про стягнення за рахунок коштів було прийнято до закінчення терміну добровільного виконання вимоги.

Ухвала ФАС Московського округу від 23.07.2012 у справі N А40-12689/12-116-24

Суд дійшов висновку, що рішення інспекції про стягнення податку за рахунок коштів на рахунках у банку є недійсним, оскільки воно прийняте до закінчення строку на добровільне виконання вимоги про сплату податку.

Аналогічні висновки містить:

Ухвала ФАС Західно-Сибірського округу від 23.04.2010 у справі N А46-21966/2009

Ухвала ФАС Московського округу від 23.01.2012 у справі N А41-27584/10

Постанова ФАС Московського округу від 18.05.2011 N КА-А40/4130-11 у справі N А40-116941/10-13-661

Постанова ФАС Московського округу від 25.04.2011 N КА-А40/2294-11 у справі N А40-46738/10-76-231

Ухвала ФАС Московського округу від 20.01.2011 у справі N А40-34006/11-129-147

Постанова ФАС Московського округу від 13.03.2009 N КА-А40/122-09 у справі N А40-8704/08-114-37

Постанова ФАС Московського округу від 24.09.2008 N КА-А40/9038-08 у справі N А40-67590/07-141-376

Постанова ФАС Північно-Кавказького округу від 31.07.2008 N Ф08-4387/2008 у справі N А53-2180/2008-С5-22

Ухвала ФАС Центрального округу від 26.02.2010 у справі N А14-13801/2009/412/24

Ухвала ФАС Західно-Сибірського округу від 06.04.2010 у справі N А46-21972/2009

Скасовуючи рішення про стягнення, суд зазначив, зокрема, на те, що це рішення було прийняте до закінчення терміну для добровільного виконання вимог, а отже, воно порушує права та законні інтереси платника податків.

Аналогічні висновки містить:

Ухвала ФАС Західно-Сибірського округу від 11.05.2010 у справі N А46-21969/2009

Ухвала ФАС Західно-Сибірського округу від 08.04.2010 у справі N А46-21970/2009

Постанова ФАС Московського округу від 21.04.2008 N КА-А40/3068-08 у справі N А40-43334/07-141-253

Постанова ФАС Поволзького округу від 26.02.2008 у справі N А12-9625/07-С36 (Визначенням ВАС РФ від 24.04.2008 N 5623/08 відмовлено у передачі цієї справи до Президії ВАС РФ)

Постанова ФАС Уральського округу від 06.04.2009 N Ф09-1753/09-С3 у справі N А60-14365/2008-С6

Ухвала ФАС Московського округу від 30.11.2011 у справі N А41-40532/10

Суд встановив, що вимоги про сплату податку було надіслано платнику податків через кілька днів після їх виставлення, а рішення про стягнення за рахунок коштів прийнято до закінчення терміну добровільного виконання вимоги. Рішення про стягнення визнано недійсним у зв'язку з тим, що платник податків був позбавлений права добровільне виконання вимог.

Позиція 2.Стягнення з допомогою коштів виходячи з рішення, винесеного до закінчення терміну добровільне виконання вимоги, є законним, якщо до закінчення цього терміну кошти мало списувалися

Ухвала ФАС Північно-Західного округу від 01.03.2013 у справі N А66-5703/2010

На думку платника податків, той факт, що рішення про стягнення за рахунок коштів інспекція прийняла раніше строку, встановленого вимогою для його добровільного виконання, тягне за собою незаконність цього рішення.

Суд зазначив: підприємець не обґрунтував, як ця обставина вплинула на виконання його обов'язку зі сплати податків, і не довів наміру виконати цей обов'язокдобровільно протягом терміну виконання вимоги. Суд врахував, що ухвалення рішення про стягнення за рахунок коштів до закінчення терміну для добровільної сплати не призвело до списання коштів з рахунку підприємця раніше за цей термін. Отже, рішення не порушило прав та законних інтересів платника податків.

Постанова ФАС Далекосхідного округу від 28.07.2010 N Ф03-4808/2010 у справі N А51-20697/2009

Суд не прийняв аргумент платника податків про незаконність стягнення на підставі рішення про стягнення за рахунок коштів та інкасового доручення, винесених до закінчення строку на добровільне виконання вимоги.

Як зазначив суд, ухвалення рішення про стягнення до закінчення терміну для добровільної сплати податку не призвело до списання коштів раніше строку, встановленого у вимогі (інкасове доручення направлено до банку пізніше за цей термін, та його виконання призупинялося у зв'язку з прийняттям судом забезпечувальних заходів). У зв'язку з цим права платника податків не порушено.

Відповідно до п. 4 ст. 69 НК РФ вимогу про сплату податку має бути виконано протягом 8 робочих днів (до 02.09.2010 - протягом 10 календарних днів) з дати його отримання, якщо в цій вимогі не вказано більш тривалий період. Рішення про стягнення податку з допомогою коштів на рахунках платника податків у банку приймається податковим органом після закінчення терміну, встановленого у зазначеній вимозі (п. 3 ст. 46 НК РФ).

Податковий кодекс РФ не пояснює, чи є законним рішення про стягнення за рахунок коштів, прийняте в останній день строку на добровільне виконання вимог про сплату податку.

З цього питання є дві точки зору.

Офіційної позиції немає.

Є ухвала суду, згідно з якою рішення про стягнення за рахунок коштів, прийняте в останній день строку на добровільне виконання вимоги, є незаконним.

Водночас є ухвали судів, згідно з якими рішення про стягнення за рахунок коштів, прийняте в останній день строку на добровільне виконання вимоги, є законним.

Детальніше див.

Позиція 1.Стягнення на підставі рішення про стягнення за рахунок коштів, винесеного в останній день строку на добровільне виконання вимоги, є незаконним

Ухвала ФАС Центрального округу від 23.12.2010 у справі N А68-358/2008

Суд зазначив, що рішення про стягнення за рахунок коштів платника податків, винесене в останній день терміну виконання вимоги, є незаконним. При цьому термін виконання вимоги слід відраховувати з дня її отримання платником податків.

Позиція 2.Стягнення на підставі рішення про стягнення за рахунок коштів, винесеного в останній день строку на добровільне виконання вимоги, є законним

Ухвала ФАС Західно-Сибірського округу від 21.10.2009 у справі N А27-6222/2009

Суд зазначив, що рішення про стягнення за рахунок коштів платника податків, винесене в останній день терміну виконання вимоги, є законним. Це процесуальне порушення не є суттєвим. При цьому суд врахував, що заборгованість не була оплачена ні в останній день терміну виконання вимоги, ні після ухвалення рішення, що оскаржується, ні на момент розгляду спору в суді.

Ухвала ФАС Північно-Західного округу від 28.10.2008 у справі N А26-4193/2005-18

Суд визнав рішення про стягнення податку за рахунок коштів платника податків, винесене останнім днем строку на добровільне виконання вимоги, законним. Суд зазначив, що п. 3 ст. 46 НК РФ не містить такої підстави для визнання цього рішення недійсним. При цьому платник податків не надав доказів сплати заборгованості в останній день строку добровільного виконання вимоги.

Відповідно до п. 3 ст. 46 НК РФ рішення про стягнення за рахунок коштів на рахунках доводиться до відома платника податків (податкового агента) протягом шести днів після його винесення. До банку надсилається інкасове доручення (п. 4 ст. 46 НК РФ), і навіть може здійснюватися стягнення з допомогою електронних коштів і майна порядку, встановленому відповідно п. п. 6.1 і 7 ст. 46 НК РФ.

Податковий кодекс РФ не містить роз'яснень щодо того, чи є законним стягнення, якщо рішення про стягнення за рахунок коштів доведено до відома платника податків з порушенням шестиденного терміну.

Офіційної позиції немає.

Є судові акти, згідно з якими порушення строку направлення платнику податків рішення про стягнення за рахунок коштів на рахунках у банках не тягне за собою незаконність такого рішення (інкасового доручення).

Детальніше див.

Ухвала ФАС Північно-Кавказького округу від 22.07.2011 у справі N А32-21160/2010

Суд зазначив, що рішення про стягнення за рахунок коштів винесено з дотриманням встановленого п. 3 ст. 46 НК РФ терміну. Порушення терміну доведення до відома платника податків такого рішення саме собою неспроможна бути самостійним підставою визнання його недійсним. При цьому суд зазначив, що доказів порушення прав та законних інтересів платника податків не було подано.

Ухвала ФАС Волго-Вятського округу від 12.10.2010 у справі N А11-15811/2009

Як зазначив суд, невчасне направлення платнику податків рішення про стягнення не звільняє останнього від обов'язку сплатити законно встановлені податки. Оскільки пропуск терміну спрямування рішення про стягнення не призвів до порушення прав платника податків, суд відмовив у визнанні незаконними виставлених інкасових доручень.

1. Прийняття рішення про стягнення